Традиція прикрашати ялинку восьмикутною зіркою сьогодні є невід’ємною частиною святкування Різдва в Україні. Однак, так було не завжди. Народні звичаї на Різдво в Україні мають стародавнє коріння, що сягає дохристиянської доби, коли люди в цей самий час відзначали циклічність руху Сонця. Ще на початку XX століття в українських селах не використовували ялинку для Різдва. Замість неї використовували дідух – сніп зібраних зерен із прикріпленими колосами.

Дідух
Картина автора Гуляєва О. “Дідух”

Дідух символізував багатий урожай, сімейний достаток, мир та гармонію в сім’ї. Він також уособлював зв’язок між різними поколіннями сім’ї та був символом вічного оновлення світла. Хоча традиція прикрашати різдвяну ялинку стала більш поширеною в Україні, історія та значення дідуху, як і раніше, цінуються та пам’ятаються. І різдвяна ялина, і дідух є важливими символами радості, надії та єдності під час святкового сезону в Україні.

Правила складання дідуха

Дідух – це традиційна українська прикраса, виготовлена зі снопу зерна. Він має велике значення в культурі і використовується як амулет, який приносить благословення та процвітання до будинку. Якщо ви зацікавилися виготовленням дідуха, то кілька важливих правил, яких необхідно дотримуватись:

  1. Використовуйте правильне зерно. Дідух повинен бути зроблений із снопа одного виду зерна, переважно того, що є рідним для регіону. Зазвичай вибирають пшеницю, жито, ячмінь чи овес. Зерно повинно бути вирощене на тих же ґрунтах, що і в даному регіоні;
  2. Зроблено чоловіками. Зазвичай дідух виготовляється чоловічими руками. За його створення відповідає господар вдома чи старший син. Якщо господаря немає, за справу може взятися родич чоловічої статі – брат, кум чи дядько. Це відрізняє дідух від традиційних жіночих амулетів, таких як лялька-мотанка;
  3. Жодних християнських знаків. Дідух – це не християнський символ, тому не повинен бути прикрашений жодними християнськими символами, включаючи янголів. Тут важливо зберегти справжність та традиційність;
  4. Подумайте про прикраси. Дідух можна прикрашати, але прикраси не повинні заважати його призначенню. Зазвичай для перев’язки дідуха використовують тасьму, восьмипроменеві зірки, банти, дзвіночки та інші традиційні елементи;
  5. Не розфарбовувати. Дідух не повинен бути пофарбований, навіть у жовтий та синій кольори, які є кольорами українського прапора. Він повинен залишатися у своєму природному вигляді, щоб зберегти своє традиційне значення;
  6. Жодних квіткових букетів. Дідух не слід прикрашати букетами квітів для краси. Насіння квітів може змішатися з посівним зерном та зіпсувати поле. Колос з квітами можна використовувати як гарну ікебану, але не як частину дідуха;
  7. Уникайте надмірності прикрашання. Дідух не повинен бути надмірно великим або хитромудрим. Він повинен служити своїй меті, а не перетворюватися на пафосну дорогу прикрасу. Основна увага має бути приділена його традиційному та духовному значенню;
  8. Зберігайте призначення. Дідух – це утилітарний предмет, який має магічну силу. Його слід пристосувати до виконання конкретних завдань, а не ставитись до нього як до етнодекору;
  9. Різні конструкції. Дідух може мати різну структуру, наприклад, бути акуратно підстриженим снопом колосків однієї довжини, що стоять на трьох “ногах” або семи, мати три яруси та щоглу. Ці варіації впливають з його основні функції;
  10. Час. Дідух повинен стояти від сонцестояння до рівнодення. Він збирає Божі благословення з переддень Різдва на Великдень, символізуючи перехід від зими до весни;
  11. Використовуйте зерно. Зернятка зі снопа обмолочують і додають у посівне насіння, що символізують родючість та достаток. Солому зі сніпа спалюють, щоб душі предків, які відвідували сім’ю під час свят, могли повернутися на небо. У міських умовах зерно з дідуха можна висипати під вікна як піднос або використовувати для годування птахів. Його можна також підмішувати в кашу для домашніх тварин або використовувати як добрива для квітів та чагарників;

Дотримуючись цих правил, ви зможете створити дідух, який шануватиме традиції та вірування, пов’язані з цим важливим українським символом.

Наявність дідуха не заперечує використання ялинок. Традиційно хвойний дух уособлювався ялиновим колесом року зі свічками на вулиці над святковим столом. Проте прикраса різдвяної ялинки не суперечить дідуху чи традиційним українським святам.

Дідух у різних регіонах України

Традиція приносити до будинку 6 січня святковий сніп дідуха – давній український ритуал. Він є символом пошани та поваги до духів предків і, як вважається, приносить удачу та процвітання до дому. Дідух супроводжується звичаями кожному регіоні України.

Дідух

На Поліссі господар урочисто вносить дідуха до будинку, супроводжуючи це ритуальними діалогами та приказками. Цей акт є важливим для вечірньої трапези, і вважається, що принесення дідуха до будинку допоможе відганяти злі сили у майбутньому.

На Гуцульщині, відомій своїм багатим фольклором, прикрашений сніп вівса приносять у будинок та запрошують на вечерю різні злі сили, такі як буря, град та вовки. Вважається, що цим сили будуть умиротворені і не завдадуть шкоди в майбутньому.

У Східній Україні батько оголошує про настання свят словами: “Свята йдуть!”, на що син відповідає: “Свята прийшли!”. Потім мати запрошує Дідуха та всю сім’ю в гості до Бога. Цей ритуал свідчить про важливість шанування та вітання святкового сезону.

Хоча Дідух глибоко вкоренився в українських традиціях та історії, він не обмежується минулим. У наш час традиція продовжується, і великий дідух приносять до центру міст під час різдвяних свят. Солом’яні амулети також встановлюють на майданах у різних містах, у тому числі у Львові, Києві, Вінниці, Франківщині та Тернополі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *