Герб Львова — один з найстаріших та найвідоміших міських символів України. Він уособлює багату історію та культурну спадщину міста Лева. Цей герб став невід’ємною частиною львівської ідентичності. У цій статті ми детально розглянемо історію походження та еволюцію герба Львова протягом століть. Проаналізуємо його символіку та значення окремих елементів. А також простежимо, як львівський герб відображав зміни в житті міста та держави.
Зародження символу в княжу добу
Витоки герба Львова сягають ХІІІ століття, коли засновник міста князь Данило Галицький заклав підвалини нової столиці свого королівства. Його син Лев Данилович, на честь якого назвали Львів, ймовірно і став хрещеним батьком міського символу.
Вважається, що лев як геральдичний знак міг використовуватися князями з династії Романовичів, до якої належав Лев Данилович. На печатках галицько-волинських князів Андрія і Льва ІІ Юрійовичів вже в 1316 році бачимо зображення крокуючого лева без спеціальних геральдичних атрибутів.
Інший варіант княжої печатки з 1325-1335 років демонструє вершника з прапором і щитом, на якому зображений лев, що спинається на задні лапи. Ця печатка належала князю Юрію ІІ Болеславу і містила напис “Юрій король Русі”.
Лев поступово перетворився з особистого княжого знаку на територіальний герб Галицько-Волинської держави. Його карбували на галицьких монетах в 1350-1410 роках. Отже, вже в XIV столітті лев став офіційним символом Галичини та її столиці.
Лев у відкритій брамі
Канонічне зображення львівського герба вперше зустрічаємо на печатці грамоти львівського магістрату від 1359 року. Тут в центрі композиції постає лев, що крокує в міській брамі з трьома вежами. Вежі мають зубці та бійниці. Очевидно, таке архітектурне обрамлення мало підкреслити міський статус герба.
З іншого боку, відкрита брама з левом всередині несе глибоке символічне навантаження. Лев виступає як захисник та охоронець міста. Він впускає гостей та друзів, але готовий дати відсіч ворогам. Три вежі над брамою уособлюють фортифікаційну міць Львова.
Є версія, що архітектурні мотиви на гербі з’явилися під впливом німецької геральдичної традиції. Адже саме в першій половині XIV століття у Львові активно розвивалося самоврядування на основі магдебурзького права. Втім, кількість веж могла символізувати і Святу Трійцю.
Зображення лева, що спинається на задні лапи було більш зручним для розміщення на малій за розміром судовій печатці. Таку модифікацію герба використовував судочинний орган міста (лава), зменшивши кількість веж до однієї.
Під знаком польського лева
1526 року король Сигізмунд І формально затвердив герб Львова привілеєм. На ньому зображався золотий лев на блакитному полі, який крокує в міській брамі з трьома вежами. Цей варіант використовувався до 1586 року.
Цікаво, що в цей період лев як символ Львова вийшов далеко за межі печаток та офіційних документів. Його зображення красувалося на прапорах, цехових знаках, фасадах будинків.
Нову сторінку в історії герба відкрила аудієнція львівського архієпископа Яна Соліковського у папи римського Сикста V. Як наслідок, 1586 року Львів отримує право користуватися видозміненим папським гербом.
Тепер лев мав стояти на задніх лапах і тримати в передніх три пагорби та восьмипроменеву зірку. Такий варіант герба місто використовувало паралельно зі старими печатками аж до кінця XVIII століття.
Львівський герб в Австрійській імперії
Після першого поділу Польщі 1772 року Львів опинився у складі Габсбурзької монархії. Нова влада спершу толерувала використання старого герба з папським левом і міськими мурами.
Проте 1789 року імператор Йосиф ІІ офіційно затвердив дещо змінений герб. Лев тепер стояв у відкритій брамі з трьома куполоподібними вежами. При цьому сам лев зазнав певної трансформації під впливом австрійської геральдичної традиції.
Під час революції 1848-1849 років, яка охопила більшість регіонів імперії, українці Галичини вперше масово використовували символіку лева як ознаку національної ідентичності. Відтоді лев став не лише міським знаком, але й етнічним символом галицьких українців.
В другій половині ХІХ століття герб Львова поступово набуває форми, яка протрималася з незначними змінами до Першої світової війни. На блакитному щиті зображався золотий лев з трьома горбами та зіркою. Щит був розміщений в ренесансному картуші і увінчаний короною. В цей період львівський герб часто поєднувався з гербом Галичини.
Радянський період та відродження традиції
В міжвоєнний період символіка Львова зазнала суттєвих змін. В кінці 1920-х років на синьому полі вже красувалися червоні мури з трьома вежами, увінчані короною. До герба додали напис військового ордену “Virtuti Militari”, яким місто нагородили за польсько-українську війну 1918-1919 років.
В часи нацистської окупації повернулися до більш традиційного варіанту герба. Проте радянська влада внесла свої корективи. До золотого лева в брамі з вежами додали серп і молот як символи комуністичного режиму.
Справжнє відродження львівської геральдики почалося з настанням незалежності України. 5 липня 1990 року сесія Львівської міської ради затвердила історичний герб Львова. Блакитний щит, золотий лев, що крокує в міській брамі з трьома вежами. Саме в такому вигляді герб і дійшов до наших днів.
Великий герб Львова також включає срібну корону над щитом, золотих лева і руського воїна обабіч щита, золотий карниз з синьо-жовтою стрічкою і тризубом внизу. Ці додаткові елементи мали підкреслити столичний статус міста та його роль в історії України.
Висновок
Герб Львова пройшов довгий шлях розвитку та трансформацій, але зберіг своє стрижневе символічне значення. Лев, який охороняє браму міста, уособлює силу, відвагу, готовність захищати свою домівку.
Водночас відкриті ворота свідчать про гостинність і доброзичливість львів’ян, їхню відкритість до світу. Недарма Львів завжди був містом, де перетиналися різні культури, народи і релігії.
Історія львівського герба тісно переплетена з історією самого міста, яке століттями відстоювало свою самобутність. Золотий лев в міській брамі став не просто офіційним символом, а частиною ідентичності львів’ян, ознакою їхньої особливої ментальності.
І сьогодні, як сотні років тому, герб Львова гордо красується на фасадах старовинних кам’яниць, флагштоках адміністративних установ, сувенірах для туристів. Він нагадує про славне минуле королівського міста та надихає львів’ян на нові звершення.