Українські паперові гроші мають багату історію, адже за останні 100 років валюта в Україні змінювалася кілька разів. У статті ми докладно розглянемо цей часовий проміжок та розповімо про гроші, які існували починаючи з революції 1917 року і закінчуючи сучасністю.
Історичні факти
Перехід з гривні на карбованець і назад траплявся часом навіть менше, ніж за рік, а постійна зміна платіжних засобів спричинила виникнення низки цікавих явищ. Ви дізнаєтесь про найяскравіші з них, а також побачите фото української валюти різних років.
Звідки назва «карбованці»?
Суперечки про етимологію назви ведуться досі. Деякі припускають, що така назва виникла від українського слова “карбувати”, тобто: робити засічки на дерев’яному ціпку — так у минулі століття велися розрахунки та записувалися борги.
Інша версія каже, що слово з’явилося у XVIII столітті після введення в обіг рублевих монет. На гурті вони мали косі насічки, іменовані «карбами», за що назва і прижилася в побуті. Також на назву могла вплинути сусідня Польща, де «karbowany pieniadz» позначало монету з насічками по краях.
Найпопулярніша ж версія більш прозаїчна: сучасне значення слова «карбувати» — це «чеканити», що відсилає до процесу виробництва монет.
Період УНР
У листопаді 1917 після падіння Тимчасового уряду Росії, була спроба домогтися незалежності. Головним апаратом української влади стала Центральна Рада. Які гроші в Україні з’явилися після революції?
Перша банкнота 100 карбованців, розроблена художником Георгієм Нарбутом, випущена 5 січня 1918 року. На лицьовому боці розмістили тризуб, який згодом став офіційним гербом УНР та сучасної України. Друкувалася вона у друкарні В. Кульженка зі звичайного паперу та без водяних знаків, що викликало хвилю підробок. Також життя фальшивомонетникам полегшував факт того, що кожна купюра незмінно мала одну й ту саму серію і номер: «АД 185».
На малюнку гроші України – 100 карбованців 1917 року.

Зворотний бік банкноти:
Період революції привніс багато хаосу у фінансову сторону життя, так як на території країни в обороті були золоті і паперові рублі Царської Росії, «керенки» — грошові знаки Тимчасового уряду, під час боротьби за владу на окремих територіях з’являлася своя валюта, а деякі міста України (Бердичів, Одеса, Житомир та ін.) взагалі випускали свої купюри. Історія цього явища сягає корінням до початку Першої світової, коли в 1914 люди не знали, чого очікувати, тому кожен намагався збирати гроші. Це призвело до нестачі розмінних монет і їх заміні грошима, що випускаються на місцях.
Також це призвело до появи марок-грошей у 1918. Тоді у влади не було достатньо золота для карбування, тому почали друкувати марки — нові грошові знаки (купюри) України, на обігу яких було написано «Ходить нарівні з дзвінкою монетою» — по аналогії з марками-грошима Російської імперії 1915 року. Втрачалися такі дрібні марки часто, а підроблялися ще частіше.
Українська держава
Проте проіснував карбованець у такому вигляді недовго, оскільки стався переворот, після якого оголосили про заснування Української держави, гетьманом став Павло Скоропадський. У вересні уряд видав указ про вилучення 100 карбованців з обігу. Кажуть, що причиною цього стало незадоволення гетьмана карикатурами: його зображали на деяких банкнотах у вигляді козака, в руках якого була чарка з горілкою та вилка. Майже, напевно, це байка, яка не має нічого спільного з реальністю, проте подібні екземпляри збереглися.
Нижче на фото купюри перші українські гривні, картинки грошей намальовані Г. Нарбутом.
Тисячні і двотисячні купюри було запроваджено пізніше, коли в країні посилилася інфляція.
Українська директорія
Проіснувати гривні як основній валюті не довелося й року. У листопаді 1918 р. розпалася Австро-Угорщина, за участю окупаційних військ якої Скоропадський раніше був призначений гетьманом, виникла Директорія УНР. Війська нового уряду увійшли до Києва, захопили владу і в січні 1919 року було оголошено війну Радянської Росії. Тоді вже починали замислюватися над тим, як виглядатимуть гроші України в найближчому майбутньому, а російські грошові знаки перестали визнаватись законними на території УНР. На потреби армії в хід пішла валюта, випущена за двох попередніх режимів, а також почався активний випуск великих сум. Проте військова кампанія не увінчалася успіхом, довелося відступити, і саме в цей період було надруковано одну з найневдаліших банкнот України номіналом 5 гривень. Через поспіх при виробництві на якість не звертали уваги, тому одного разу з’явилися «5 гівень»: через помилку було пропущено букву «Р». Нижче представлено фото грошей України – купюра 5 гривень.
Крім уже наявних грошових знаків, уряд Директорії знову ввів в обіг карбованці номіналом 10, 25, 100 і 1000. Тисячна банкнота, ескіз для якої розробив художник-графік Григорій Золотов, і досі визнається однією з найкращих. У цій роботі виразно помітно вплив українського бароко. В обіг вона була випущена 13 листопада 1918, друкувалася в Києві, потім у Кам’янці-Подільську в 1919 і у Варшаві в 1920.
10 і 25 карбованців були випущені пізніше — у серпні 1919 та жовтні 1919 відповідно. Примітно, що на аверсі десятки присутні літери «УД» — Українська держава, оскільки матриця була виготовлена ще за скинутого Скоропадського, і з метою економії вирішили залишити все як є.
1920 року очікувався вихід банкноти гривні України номіналом у 1000, але так і не відбувся. Причина — розпуск уряду Директорії, через що подальший випуск власної валюти став недоцільним.
Період УРСР
За часів Української Директорії їхніми затятими противниками була східна частина країни, де у Харкові вже сформувалася УРСР. Вони також зіткнулися з нестачею грошей і в 1919 році, після захоплення Києва, було прийнято рішення ввести в обіг 10 карбованців, кліше якого було залишено під час втечі. Радянський уряд дав добро на випуск цієї української банкноти, а відмінності від грошових знаків Директорії було у фарбі, місці нанесення серії та номера, а також наявність водяних знаків.
Пізніше до випуску підготували 50 карбованців із радянською символікою, але випустили лише кілька пробних екземплярів. Після об’єднання всіх країн в оборот увійшла єдина валюта — рубль, або як його ще називали — “червонець”.
Карбованець рейхскомісаріату
Під час Другої світової вся Україна виявилася окупованою нацистською Німеччиною. До складу цивільної території рейхскомісаріату увійшла центральна та західна частина країни, де широкого поширення набули нові українські купюри — карбованці, випуск яких розпочався 1942 року номіналами від 1 до 500. Поряд з ним ходили і рейхсмарки, а обмінний курс становив 1/10.
На сході ж влада була військовою і нові карбованці не стали настільки затребуваними. На тих територіях широке поширення мали німецькі марки та рубль. Паралельно успіхам німецьких військ зростав і курс червонця, коли перемоги став здобувати СРСР — рубль падав щодо марки. Користувалися ним «по обидва боки барикад», але дешевші товари були на радянській території, оскільки німці штучно завищували курс рейхсмарки.
Однак так тривало недовго, коли окупаційна влада ввела заборону на радянські рублі і наказала здати їх, залишивши лише ті, що номіналом до 5 руб. — як дріб’язок. Обмінювали валюту не більше 20 рублів, в іншому випадку решта суми зараховувалася на рахунок, гроші з якого обіцяли перевести в готівку після війни. Цьому не судилося статися, а видані на руки карбованці не могли покрити і чверть потреб населення, оскільки ціни залишилися без змін. Народ не поспішав здавати карбованці, користуючись ними для розрахунку на чорному ринку.
Банкноти України 1992 року
У 1990 р. в УРСР вже стояло питання про випуск власної валюти. Гримнув дефіцит, і нарівні з рублями ходили відрізні купони, що давали одноразове право на купівлю дефіцитного товару.
24 серпня 1991 року Україна оголосила про незалежність і ввела в обіг купоно-карбованці. На аверсі кожної було зображено Либідь — сестру трьох засновників Києва, а на реверсі надруковано київський Софійський собор. Відрізнялися вони лише кольором та номіналом (від 1 до 500).
У 1992 році запровадили номінали українських грошових купюр 200 і 1000 карбованців, які зазнали мінімальних змін у дизайні: на лицьовій стороні разом з Либіддю зобразили її братів — Кия, Щека та Хорива. Також було змінено колір.
У цей час у Франції, Канаді та Італії виконували замовлення на друк майбутньої валюти – гривні. Готові екземпляри доставлялися морем і повітрям у супроводі спецслужб. 2 вересня, указом президента Леоніда Кучми, гривня була визнана офіційною валютою, і вона перебуває в обороті до цього дня.
Останні зміни
У 2014 році національний банк України розпочав грошову реформу. У 2016 році була введена нова купюра номіналом 500 грн., яка отримала найкращий захист. Ходить нарівні зі старими зразками, які поступово вилучаються.
2019 рік став фінальним етапом введення в обіг в Україні нових грошей. Після випуску купюри номіналом 1000 грн., було зроблено редизайн грошових одиниць — 20, 50, 100, 200. Колірна гама та зображення не зазнали істотних змін. На зміну паперовим 5 грн. та 10 грн. прийшли монети.
Крім невеликих змін у зовнішньому вигляді, грошові знаки набули посиленого захисту. У товщу паперу інтегрована захисна стрічка, на якій зображено номінал гривні та тризуб. При зміні кута огляду, вона змінює колір та зображення. Також було збільшено рельєфність друку та покращено ультрафіолетовий захист. Нові купюри, як і старіші 500 грн., здавати не потрібно, тому що їх виведення з обігу буде поступовим. Поки відбувається заміна грошей, НБУ вже розпочав розробку оновленого дизайну гривень.
Сучасні грошові знаки
В бороті знаходяться 10 номіналів, 4 з яких незабаром повністю замінять на монети. Нижче представлені фото того, як виглядають сучасні гривневі купюри України нового зразка, а також якими були гроші у дев’яностих та на початку «нульових». Наразі всі банкноти, випущені до 2003, вилучені з обігу.
1 гривня

На аверсі зображено Володимира Великого, а на зворотній — град Володимира. На ранніх банкнотах на реверсі було зображено руїни Херсонеса. Надалі проводився редизайн, найпомітніший з яких — це зміна кольору в 2011 році. Зараз найчастіше зустрічається у вигляді срібної монети 2018 року випуску, хоча й досі є законним платіжним засобом.
2 гривні
Також зазнала не однієї зміни дизайну, проте концепція завжди була єдиною: на аверсі Володимир Мудрий, на реверсі Софіївський собор, колір переважно коричневий. Найсучасніші банкноти в обороті з 2013 року, після якого випуск було припинено.
5 гривень
Синя банкнота, на аверсі зображений один із найвідоміших гетьманів — Богдан Хмельницький, на реверсі — сільська церква Суботова, де народився полководець. За більш ніж 20 років концептуально не зазнала особливих змін.
10 гривень
Із найпершого тиражу на аверсі незмінно зображують гетьмана Івана Мазепу, на реверсі до 2004 року в центрі було розміщено Києво-Печерську лавру, яку у 2004 замінили на Успенський собор. З насиченого фіолетового колір поступово змінився на малиновий.
20 гривень
Починаючи з 90-х банкнота випускалася у темно-зеленому кольорі, потім у малиновому, а 2003-го остаточно закріпилася у зеленому. Протягом понад 30 років на купюрі зображують письменника Івана Франка, а на звороті оперний театр міста Львів, у якому він жив та був похований.

50 гривень
Фіолетова кольорова гама банкноти кардинально не змінювалася, лише варіювалася ступінь насиченості. На аверсі Михайло Грушевський, який вважається першим президентом України. У пізніших тиражах його стали зображати з волоссям, тоді як у 90-ті він був лисий. На реверсі будинок Центральної Ради, який спочатку зображувався згори, а на пізніх версіях залишили лише передній фасад будівлі.
100 гривень
Видів цієї купюри гривні випущено багато. Згодом Тарас Шевченко, чий портрет красується на аверсі, лише зменшив у роках. Софійський собор на реверсі, який і так уже був на банкноті 2 грн., змінили хлопчик і кобзар, що йдуть на тлі Чернечої гори, що в Черкасах. В оновленому варіанті на реверсі красується Київський університет, який має ім’я уславленого письменника.
200 гривень
Перша та єдина купюра на Україні, де зображена жінка – поетеса Леся Українка. На звороті вежа, розташована на в’їзді до Луцька.
500 гривень
В обігу порівняно недовго — з 2006 року. Кардинальних змін у дизайні не було, на аверсі постійно зображено письменника Григорія Сковороду, на реверсі Києво-Могилянська академія, в якій вчився видатний український мислитель.
1000 гривень
Наймолодша і найбільша купюра гривні (75 x 160 мм), що, на думку творців, дозволяє легше визначати її на дотик. Випущена у 2019 році в обсязі 5 мільйонів екземплярів, на звороті зображено будівлю Президії Національної академії наук України, а на аверсі Володимир Вернадський — один із засновників. Вибір академіка зумовлений його великим внеском у багато галузей української науки. Має 22 елементи захисту, серед них — віконна захисна стрічка та оптично змінний SPARK. До цього новий номінал запроваджувався 13 років тому.
Цікаві факти про україньску валюту
Спочатку сучасні гривні вироблялися з бавовни, яка привозилася з низки країн Азії. На заміну імпорту прийшов вітчизняний льон, який дозволив здешевити виробництво.
Друкують банкноти у місті Малин, Житомирської області. Робота кипить 24 години на добу, а 3 зміни робітників забезпечують безперервну роботу всіх механізмів, адже найменша зупинка може у буквальному сенсі коштувати грошей.
Полотном банкнотного паперу, що випускається протягом року, можна обернути Екватор.
Купюра банку України номіналом 200 гривень — найпоширеніша, і займає близько 20% від загальної кількості.
Хоча виробництво практично повністю автоматизоване, проте на фабриці працює 250 осіб, ручна праця яких необхідна для перевірки готової партії. Брак допустимий, але не більше 8%.
На кожному аверсі зображений політичний, науковий чи культурний діяч, а на зворотному боці — місце, з яким нерозривно пов’язана його доля. Це може бути будівля у рідному місті або, наприклад, університет, що носить ім’я цієї особи або заснований ним.
Нові українські банкноти/купюри гривні мають свій гарантійний термін: кожна може витримати понад 5000 подвійних згинань. Для цього на виробництві проводиться тестування за допомогою спеціального пристрою, а це займає більше 40 хвилин.
Завдяки новій технології створення, грошові знаки мають приблизно 10 елементів захисту, частину з яких видно неозброєним оком, інші ж неможливо розглянути без спеціального обладнання. Національний банк України заявив, що кількість підробок на мільйон купюр впала з 4 до 3 одиниць.
Кошти номіналом до 5 грн. зношуються за рік, 10, 20, 50 «живуть» по 2-3 р., 100, 200 здатні витримати 6-8 років, а 500 і 1000 — більше за інших, разом узятих.