Україна та Польща мають довгу спільну історію, яка відобразилася не лише в культурі та традиціях, але й у прізвищах. Чимало наших співвітчизників носять прізвища польського походження, іноді частково українізовані. Давайте розглянемо, як утворювалися ці прізвища та що вони означають.
Ознаки польських прізвищ
На польське походження прізвища можуть вказувати:
- Корінь слова, невживаний в українській мові;
- Фонетичні риси;
- Польські суфікси або префікси (іноді замінені аналогічними українськими).
Найчастіше польські прізвища походять від назв професій, рис зовнішності або вдачі людини, місця проживання, народження чи історичної батьківщини, а також від особового імені, що вказує на відношення спорідненості.
Типові суфікси польських прізвищ
Типовий суфікс польських прізвищ — -СЬКИЙ (-ЦЬКИЙ, -ДЗЬКИЙ). Хоча він властивий не лише польській, а й іншим слов’янським мовам, прізвища на -СЬКИЙ досить часто засвідчують саме польське коріння своїх носіїв.
Приклади польських прізвищ
Ось короткий словничок поширених польських прізвищ, їх походження та значення:
- Беднарський (Bednarski) < bednarz «бондар»
- Бжезінський (Brzeziński) < brzezina «береза»; пор. укр. Березовський
- Валігура (Waligóra) < walić «валити» + góra «гора»; пор. укр. Вернигора
- Врубель (Wróbel), Врублевський (Wróblewski) < wróbel «горобець»
- Домбровський (Dąbrowski) < dąbrowa «діброва»
- Квятковський (Kwiatkowski) < kwiat «цвіт», kwiatek «квітка»
- Мазур (Mazur), Мазурек (Mazurek) < Mazowsze (Мазурія)
- Міцкевич (Mickiewicz) < білор. Міцька (ім’я)
- Потоцький (Potocki) < Potok (топонім)
- Твардовський (Twardowski) < twardy «твердий, міцний»
- Мацкевич (Mackiewicz) < Maciej (ім’я)
- Колонтай (Kołłątaj) < kołatać «стукати»
- Зелінський (Zieliński) < Zieleń, Zieleniec (топоніми)
- Петрашек (Pietraszek), Петшиковський (Pietrzykowski), Петржак (Pietrzak) < Piotr / Pietr (ім’я)
- Генсьорський (Gęsiorski) < gęsior «гусак»; пор. укр. Гусаченко
- Свенціцький (Święcicki) від święcić «святити», święty «святий»
- Сенкевич (Sienkiewicz) < білор. Сенка (зменшувальна форма імені Семен)
- Тишкевич (Tyszkiewicz) < Tyszka (ім’я)
- Кендзьор (Kędzior) < kędziory «кучері», пор. укр. Кучер
- Левандовський (Lewandowski) — неясного походження, можливо, від lawenda «лаванда»
- Чарнецький (Czarnecki) < czarny «чорний, чорноволосий»
- Вільчинський (Wilczyński) < wilk «вовк»
- Кржижановський (Krzyżanowski) < Krzyżanowo, Krzyżanowice (топоніми)
- Яблонський (Jabłoński) < jabłoń «яблуня»
- Сливинський (Śliwiński) < śliwa «слива (дерево)»
- Бялковський (Białkowski) < biały «білий»
- Ястрембський (Jastrzębski) < jastrząb «яструб»
- Ціхановський (Ciechanowski) < Ciechanów (місто)
- Заянчковський (Zajączkowski) < zając «заєць»; пор. укр. Зайченко
- Кравчик (Krawczyk) < krawczyk «кравецький підмайстер, кравчук»
- Вержбицький (Wierzbicki) < wierzba «верба»; пор. укр. Вербенко
- Міхальський (Michalski) < Michał (ім’я)
- Шиманський (Szymański) < Szymon «Шимон (ім’я)»
- Гродзинський (Grodziński) < gród «місто»
- Ковальський (Kowalski), Ковальчик (Kowalczyk) < kowal «коваль»
- Качмарек (Kaczmarek), Качмарський (Kaczmarski) < karczmarz «корчмар»
- Камінський (Kamiński) < kamień «камінь»
- Гурський (Górski) < góra «гора»
- Скочиляс (Skoczylas) < skoczylas «дезертир, утікач» < skakać «скакати, стрибати» + las «ліс»
- Чешляк (Cieślak) < cieśla «тесля»
- Гловацький (Głowacki) < głowa «голова»; пор. укр. Головатий
- Єзерський (Jezierski) < jezioro «озеро»
- Урбанський (Urbański) < Urban (ім’я) < лат. urbanus «міський; містянин»
- Тарновський (Tarnowski) < Tarnowo (місто) < tarnina «терен»
- Пйотровський (Piotrowski) < Piotr (ім’я)
- Заблоцький (Zabłocki) < za «за» + błoto «болото», пор. укр. Заболотний
- Дзержинський (Dzierżyński) < dzierżyć «держати»
- Марцинківський (Marcinkowski) < Martin (ім’я) або Marcinkowo (місцевість)
- Шевчик (Szewczyk) < szewc «швець»
- Ціолковський (Ciołkowski) < ciołek «бичок»
- Солтис (Sołtys) < Sołtys «сільський староста»
- Сковрон (Skowron), Сковронський (Skowroński) < skowronek «жайвір»
- Новак (Nowak) < nowy «новий; новачок, прибулець»
- Нев’ядомський (Niewiadomski) < niewiadomy «невідомий»
- Хржановський (Chrzanowski) < chrzan «хрін», chrzanowy «хріновий»
- Лещинський (Leszczyński) < leszczyna «горіхове дерево»
- Войцеховський (Wojciechowski) < Wojciech (Войцех)
- Якубовський (Jakubowski) < Jakub «Яків (ім’я)»
- Пйонтковський (Piątkowski) < piątka «п’ятірка», piątek «п’ятниця»
- Кухарський (Kucharski) < kucharz «кухар»
- Тлустовский (Tłustowski) < tłusty «товстий»
- Пшибышевський (Przybyszewski) < przybysz «приїжджий, прибулець»
- Качинський (Kaczyński) < kaczka «качка»
- Квасневський (Kwaśniewski) < kwaśnieć «киснути»
- Оржеховський (Orzechowski) < orzech «горіх»
- Круль, Кроль (Król) < król «король; кролик»
- Свідзінський (Świdziński) < swędzić «свербіти»
- Янковський (Jankowski) < Jankowo, Jankowice, Janków, Jankówka (топоніми) < Jan «Ян (ім’я)»
- Следзь (Śledź) < śledź «оселедець»
- Сікора (Sikora) < sikora «синиця»
- Вуйцик, Вуйчик (Wójcik) < wójt «війт» або wójcik «вівчарик (птах)»
Польські прізвища в різних регіонах України
Польські родові імена доволі легко розпізнати, оскільки вони мають закінчення -ський або -цький. До прикладу, Галицький, Вишневський, Ковалевський, Валевський і Потоцький. Спершу ці прізвища належали польським аристократам, а через деякий час поширилися територією України.
У регіонах України, які раніше належали Речі Посполитій, можна зустріти прізвища, що мають закінчення -чук, -ук, -ак та -юк. Цікаво, що вони походять від імен, які діти отримували під час обряду хрещення. У перелік потрапили: Ткачук, Контратюк, Гаврилюк, Левчук, Василюк, Погребняк і Попільнюк.
Висновок
Польські прізвища в Україні – це відображення нашої спільної історії та культурних зв’язків. Вони утворювалися від назв професій, особливостей зовнішності, місць походження та імен. Мають характерні суфікси -ський, -цький. Зустрічаються по всій Україні, але особливо в регіонах, що колись входили до складу Речі Посполитої.