У скарбниці української народної творчості зберігаються дуже цікаві приказки та прислів’я про книги. Їх нараховують сотні, і кожне передає унікальну грань ставлення нашого народу до читання, освіти та мудрості. Розглянемо їх за тематичними групами.
Книга як життєдайне джерело
“Без книги – як без сонця, і вдень темні віконця”
Це глибоке прислів’я проводить паралель між сонцем – джерелом фізичного світла, та книгою – джерелом світла духовного та інтелектуального. Як сонце освітлює світ навколо нас, роблячи видимим кожен предмет, так і книга освітлює наш розум, роблячи зрозумілими складні питання життя. Без сонця навіть вдень вікна залишаються темними, аналогічно без книг розум людини залишається в темряві незнання, незалежно від її природних здібностей.
“Будинок без книг – подібний до тіла без душі”
Це прислів’я розкриває глибоку філософську думку про те, що книги є духовною складовою нашого життєвого простору. Як тіло без душі є лише порожньою оболонкою, так і дім без книг – це просто стіни, позбавлені духовного наповнення. Книги надають дому особливої атмосфери, роблять його місцем не лише фізичного, але й духовного існування, перетворюючи звичайне житло на простір для розвитку, роздумів та інтелектуального збагачення.
Книга як джерело мудрості та знань
“З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг – знання”
Це надзвичайно образне прислів’я проводить паралель між процесом видобутку перлин та процесом отримання знань. Як пірнальники мають докласти значних зусиль, щоб дістатися до перлин у глибинах моря, так і читач має “пірнати” в глибини книги, щоб знайти цінні знання. Перлини, як і знання, не лежать на поверхні – їх треба шукати, докладаючи зусиль. Але як перлини прикрашають того, хто їх носить, так і знання прикрашають розум того, хто їх здобув.
“Золото добувають із землі, а знання – з книги”
У цьому прислів’ї проводиться глибока паралель між матеріальним багатством (золотом) та багатством духовним (знаннями). Як золото потрібно видобувати з надр землі важкою працею, так і знання потрібно “видобувати” з книг наполегливим читанням та осмисленням. Але якщо золото можна втратити, то знання, одного разу здобуті з книг, залишаються з людиною назавжди. Крім того, на відміну від золота, яке має обмежені запаси, знання в книгах невичерпні – чим більше людей їх “видобуває”, тим більше їх стає.
Книга як мудрий учитель
“Гарна книга научить, а погана намучить”
Це прислів’я містить глибоку мудрість про важливість вибору якісної літератури. Воно вчить нас, що не всі книги однаково корисні – одні можуть стати справжніми вчителями, які збагатять наш розум та душу, тоді як інші лише змарнують наш час та можуть навіть нашкодити нашому світогляду. Тут підкреслюється важливість критичного підходу до вибору книг, адже як гарний учитель може запалити в учні любов до знань, так і гарна книга може надихнути читача та збагатити його життя. І навпаки – як поганий учитель може відбити бажання вчитися, так і погана книга може зіпсувати смак до читання.
“Здавна кожну хвилину книга виховує людину”
Це прислів’я розкриває постійний, невпинний вплив книги на формування особистості. Важливо звернути увагу на слово “кожну хвилину” – воно підкреслює, що виховний вплив книги не обмежується моментом читання, а триває постійно, через осмислення прочитаного, через застосування отриманих знань у житті. Книга формує світогляд, характер, моральні принципи людини поступово, але невпинно, як крапля води, що точить камінь.
Книга як вірний друг
“Гарна книга – щирий друг”
Це прислів’я розкриває особливі стосунки між книгою та читачем. Як щирий друг завжди готовий прийти на допомогу, порадити, підтримати, так і гарна книга завжди поруч у важкі хвилини, готова поділитися мудрістю, розрадити, навчити. Щирість передбачає відвертість та правдивість – так і гарна книга чесно говорить з читачем, не приховуючи правди, але подаючи її з турботою та розумінням. Як з щирим другом можна поговорити про найпотаємніше, так і в книзі можна знайти відповіді на найскладніші життєві питання.
“З книгою жити – вік не тужити”
Це прислів’я говорить про те, що книга не просто розважає чи навчає – вона стає справжнім супутником життя, який допомагає долати труднощі, знаходити розраду в складні часи, радіти в щасливі моменти. Книга робить життя повнішим, цікавішим, багатшим на враження та емоції. Вона допомагає зрозуміти себе та інших, знайти вихід із складних ситуацій, побачити світ у нових барвах.
Практична цінність читання
“Даремна праця – вудити без гачка і вчитися без книги”
Це прислів’я через яскраве порівняння показує абсурдність спроб навчатися без книг. Як рибалка не зможе піймати рибу без важливого інструменту – гачка, так і учень не зможе здобути повноцінні знання без книг. Це порівняння особливо влучне, бо як гачок є необхідним інструментом для риболовлі, так і книга є необхідним інструментом для навчання. І як досвідчений рибалка знає, що без правильного гачка всі його зусилля будуть марними, так і мудра людина розуміє, що без книг навчання буде неповним та неефективним.
“Книгу читають не очима, а розумом”
Це глибоке прислів’я розкриває саму суть процесу читання. Воно наголошує, що просте механічне сприйняття тексту очима не є справжнім читанням. Справжнє читання відбувається тоді, коли розум активно працює над прочитаним: аналізує, осмислює, робить висновки, пов’язує нову інформацію з уже відомою. Це прислів’я вчить нас, що читання – це активний процес, який вимагає розумової роботи, концентрації та уваги.
Книга як шлях до самовдосконалення
“Мудрим ніхто не вродився, а з книжок навчився”
Це прислів’я містить глибоку життєву правду про те, що мудрість не є вродженою якістю, а набувається через навчання та читання. Воно спростовує поширену думку про те, що розумними або мудрими народжуються. Народна мудрість підкреслює, що шлях до мудрості відкритий для кожного, хто готовий навчатися через книги. Це прислів’я також несе оптимістичне послання: якщо мудрості можна навчитися, значить кожна людина має потенціал стати мудрішою, варто лише докласти зусиль до читання та осмислення прочитаного.
“Хто книгу читає, в того розум прибавляє”
У цьому прислів’ї закладена ідея про прямий зв’язок між читанням та розумовим розвитком. Воно образно показує, що кожна прочитана книга робить свій внесок у розвиток інтелекту, ніби додаючи частинку до загального обсягу розуму. Важливо відзначити використання дієслова “прибавляє” у теперішньому часі, що вказує на постійний, безперервний процес: розум росте з кожною новою прочитаною сторінкою, з кожною новою книгою.
Значення вдумливого читання
“У книжці шукай не букви, а думки”
Надзвичайно глибоке прислів’я, яке розкриває сутність осмисленого читання. Воно вчить нас, що головне в книзі – не її фізична форма (букви), а той зміст, ті ідеї та думки, які вона несе. Це прислів’я закликає читачів виходити за межі простого декодування тексту і прагнути до розуміння глибинного змісту прочитаного. Воно також натякає на те, що одні й ті самі букви можуть нести різний зміст залежно від контексту та здатності читача осмислювати прочитане.
Книга як духовна потреба
“День без книги, що обід без хліба”
Це прислів’я проводить паралель між фізичною потребою в їжі та духовною потребою в читанні. Як хліб є основою фізичного харчування, так і книга є основою духовного та інтелектуального живлення. Порівняння з хлібом особливо значуще в українській культурі, де хліб традиційно вважається священним. Таким чином, прислів’я підносить читання до рівня священного щоденного ритуалу, необхідного для повноцінного життя.
“Хліб живить тіло, а книга – розум”
Це прислів’я розвиває попередню думку, чітко розділяючи фізичне та інтелектуальне живлення. Воно підкреслює, що як тіло потребує регулярного харчування для підтримки життєвих сил, так і розум потребує постійного “підживлення” через читання книг. Важливо відзначити використання дієслова “живить”, яке вказує на постійний, тривалий процес, а не одноразову дію. Це натякає на необхідність регулярного, систематичного читання для підтримки інтелектуальної форми.
Універсальність книжкової мудрості
“Одна книга тисячі людей навчає”
Це прислів’я розкриває унікальну властивість книги як засобу передачі знань – її здатність впливати на величезну кількість людей протягом тривалого часу. На відміну від усного навчання, яке обмежене часом та простором, книга може передавати знання необмеженій кількості читачів у різних місцях і в різний час. Це підкреслює ефективність книги як засобу поширення знань та її важливу роль у розвитку цивілізації.
“Книга – міст у світ знань”
Це метафоричне прислів’я представляє книгу як засіб переходу від незнання до знання. Образ мосту дуже влучний, адже міст з’єднує два береги, допомагаючи подолати перешкоду (в даному випадку – неуцтво). Як міст дозволяє людям переходити через річку або прірву, так і книга допомагає подолати прірву незнання, переводячи читача від невігластва до освіченості. Крім того, як міст відкриває доступ до нових територій, так і книга відкриває доступ до нових сфер знань та розуміння.
Книга та її вплив на життєвий шлях
“Книга не літак, а за тридев’ять земель віднесе”
Це яскраве образне прислів’я розкриває унікальну здатність книги переносити читача в будь-яке місце і час без фізичного переміщення. Порівняння з літаком особливо цікаве, адже воно підкреслює, що книга може “подорожувати” навіть туди, куди не долетить жоден літак – у минуле, майбутнє, фантастичні світи чи глибини людської душі. Більше того, якщо літак обмежений фізичними відстанями та маршрутами, то книга не має таких обмежень – вона може миттєво перенести читача в будь-яку точку всесвіту, реального чи уявного.
“Книгу прочитав – на крилах політав”
Це метафоричне прислів’я описує особливий стан піднесення та натхнення, який виникає після прочитання хорошої книги. Образ польоту символізує відчуття свободи думки, розширення горизонтів свідомості, піднесення над буденністю. Крила в цьому контексті – це нові знання та ідеї, які дозволяють читачеві “злетіти” над звичайним рівнем розуміння життя, побачити світ з нової перспективи. Важливо відзначити використання доконаного виду дієслова “прочитав”, що підкреслює необхідність повного, завершеного прочитання книги для досягнення цього ефекту.
Застереження щодо читання
“Ледачому і книжку підняти важко”
Це гостро сатиричне прислів’я викриває лінощі як головну перешкоду до знань. Воно використовує гіперболу (перебільшення), натякаючи, що для ледачої людини навіть такя проста фізична дія, як підняття книги, здається складним завданням. Це метафора того, що найбільшою перешкодою до навчання є не складність матеріалу чи відсутність можливостей, а власні лінощі та небажання докладати зусиль. Прислів’я також натякає на те, що відмова від читання часто маскується різними виправданнями, тоді як справжня причина – звичайні лінощі.
Книга як скарбниця мудрості
“Книга – морська глибина, то почерпни аж до дна”
Це багатошарове метафоричне прислів’я порівнює книгу з морем, а процес читання – з зануренням у його глибини. Як море приховує свої скарби на глибині, так і книга приховує найцінніші думки та ідеї, які відкриваються лише при глибокому, уважному читанні. Заклик “почерпни аж до дна” говорить про необхідність повного, ретельного вивчення книги, не задовольняючись поверхневим розумінням. Це прислів’я також натякає на невичерпність книжкової мудрості – як море неможливо вичерпати, так і хороша книга завжди може відкрити щось нове при повторному читанні.
“Мудрої книги мова – не полова”
Це прислів’я через контраст цінного (мудрі слова) і непотрібного (полова) підкреслює вагомість кожного слова в хорошій книзі. Полова – це відходи при обмолоті зерна, щось непотрібне, що відкидається. Таким чином, прислів’я говорить, що в мудрій книзі немає зайвих, порожніх слів – кожне слово несе важливий зміст і заслуговує на увагу. Це також можна розуміти як настанову щодо вибору книг для читання – варто обирати ті книги, де кожне слово вагоме і значуще.
Книга в різні періоди життя
“Молодому книга – крила, а старому – кийок”
Це мудре спостереження про різну роль книги в різні періоди життя людини. Для молодої людини книга є “крилами” – вона дає можливість злетіти, розвинутися, досягти нових висот, відкрити нові горизонти. Образ крил символізує свободу, ріст, розвиток та прагнення до висот. Для літньої людини книга стає “кийком” – надійною опорою, помічником, джерелом мудрості та розради. Кийок символізує підтримку, стабільність, надійність. Таким чином, прислів’я підкреслює, що книга корисна в будь-якому віці, але її роль може змінюватися відповідно до потреб людини на різних етапах життя.
Унікальні властивості книги
“Книга – як вода: дорогу проб’є усюди”
Це глибоке метафоричне порівняння книги з водою розкриває її невпинну силу впливу. Як вода, навіть найм’якша, з часом пробиває найтвердіший камінь, так і книга поступово, але невпинно впливає на свідомість людини, проникаючи крізь будь-які бар’єри невігластва чи упередження. Властивість води знаходити шлях крізь найменші щілини порівнюється зі здатністю книжкових знань проникати в найзакритіші уми. Це прислів’я також підкреслює терплячість та наполегливість як важливі якості у процесі навчання через книги.
“Книга вчить, як на світі жить”
Це прислів’я розкриває практичну цінність книги як життєвого порадника. Воно підкреслює, що книги містять не лише теоретичні знання, але й практичну мудрість, необхідну для успішного життя. Дієслово “вчить” у теперішньому часі вказує на постійний, безперервний процес навчання. Важливо відзначити, що прислів’я говорить про життя в цілому, а не про окремі його аспекти, підкреслюючи всеохоплюючий характер книжкової мудрості.
Книга як джерело духовного багатства
“Одна мудра книга краща від найбільшого багатства”
Це прислів’я протиставляє матеріальні та духовні цінності, віддаючи перевагу останнім. Воно підкреслює, що справжнє багатство міститься не в матеріальних речах, а в мудрості та знаннях. Важливо відзначити використання слова “мудра” – не будь-яка книга має таку цінність, а лише та, що містить справжню мудрість. Порівняння з “найбільшим багатством” показує, що навіть найбільші матеріальні статки не можуть зрівнятися з цінністю мудрої книги.
Відповідальність читача
“Не закривай книгу, яка відкриває очі”
Це прислів’я містить глибоку філософську думку про відповідальність читача перед істиною. Метафора “відкриває очі” говорить про книги, які допомагають побачити правду, зрозуміти важливі життєві істини. Заклик “не закривай” можна розуміти як настанову не відвертатися від правди, навіть якщо вона незручна чи неприємна. Це прислів’я також можна розуміти як заклик до завершення розпочатого читання, особливо коли книга починає розкривати важливі істини.
“Книга не шапка, а вибирай по голові”
Це дотепне прислів’я підкреслює важливість правильного вибору книг відповідно до інтелектуальних можливостей та потреб читача. Порівняння з шапкою особливо влучне: як шапка має відповідати розміру голови, так і книга має відповідати рівню розвитку та підготовки читача. Це застереження проти безсистемного читання або вибору книг, які перевищують поточний рівень розуміння читача. Водночас це і заклик до розвитку – як дитина виростає з маленької шапки, так і читач має “виростати” до складніших книг.
Книга та особистий розвиток
“Книга прояснює розум”
Це лаконічне прислів’я точно описує вплив читання на інтелектуальні здібності людини. Дієслово “прояснює” створює образ розсіювання темряви незнання, перетворення хаотичних думок на чітке розуміння. Як сонце проясняє похмурий день, так і книга проясняє заплутані думки, допомагає краще розуміти себе та світ. Теперішній час дієслова вказує на постійний, тривалий процес такого впливу.
“Споконвіку книга виховує людину”
Це прислів’я підкреслює історичну роль книги у формуванні людської особистості. Слово “споконвіку” вказує на давню традицію використання книг як засобу виховання, підкреслюючи перевіреність цього методу часом. Дієслово “виховує” охоплює широкий спектр впливу: не просто навчання фактам, а формування характеру, моральних якостей, світогляду. Прислів’я також натякає на універсальність цього процесу – книга виховує кожне нове покоління, передаючи накопичену мудрість.
Книга як інструмент розвитку
“Схід сонця пробуджує природу, читання книги голову просвічує”
Це витончене прислів’я проводить паралель між природними та інтелектуальними процесами. Як схід сонця пробуджує все живе до нового дня, наповнює світом і енергією природу, так і читання “пробуджує” розум людини, наповнює його світлом знань та розуміння. Використання дієслова “просвічує” особливо значуще – воно натякає не лише на надання знань, але й на глибоке проникнення світла мудрості в найтемніші куточки свідомості. Це порівняння також підкреслює природність і необхідність читання для інтелектуального життя – так само як сонце необхідне для життя фізичного.
“Щоб правду знати, треба книжку читати”
Це прислів’я розкриває роль книги як джерела істини та правди. Воно стверджує, що справжнє знання не приходить само собою – його треба активно шукати через читання. Важливо відзначити використання слова “правда” замість “знання” – це підкреслює, що книги дають не просто інформацію, а допомагають зрозуміти глибинну суть речей, відрізнити істину від омани. Умовна конструкція “щоб… треба” вказує на пряму залежність між читанням та пізнанням правди.
Застереження та поради щодо читання
“Якщо книжок читати не будеш, скоро грамоту забудеш”
Це мудре застереження підкреслює необхідність постійної практики читання. Воно нагадує, що грамотність – це навичка, яка потребує постійного підтримання та розвитку. Використання майбутнього часу (“забудеш”) створює відчуття неминучості втрати знань без постійної практики. Це прислів’я також можна розуміти ширше – як застереження про те, що будь-які знання та навички потребують постійного підтримання через практику.
“Поки ледачий байди б’є, розумний з книжок знання бере”
Це прислів’я створює яскравий контраст між двома життєвими підходами. “Байди бити” – образний вислів, що означає марнувати час, нічого не робити. Натомість “знання брати” – це активна, цілеспрямована дія. Прислів’я підкреслює, що в той час як одні марнують час на пусті розваги, інші використовують його для самовдосконалення через читання. Використання теперішнього часу підкреслює, що це постійний процес, який визначає майбутнє людини.
Цінність книги в повсякденному житті
“Буквар – не сайка, а розкусиш – солодко”
Це образне прислів’я порівнює процес навчання читання з споживанням їжі. Буквар протиставляється сайці (солодкій булці) – якщо сайка дає миттєве задоволення, то буквар вимагає зусиль (“розкусиш”), але дає триваліше і глибше задоволення. Дієслово “розкусиш” метафорично описує процес подолання початкових труднощів у навчанні. “Солодко” в цьому контексті означає не фізичне відчуття, а радість від здобуття нових знань та вмінь.
Книга як засіб духовного росту
“Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ видно”
Це надзвичайно образне прислів’я розкриває парадоксальну природу книги – її здатність через обмежений фізичний простір відкривати безмежні горизонти пізнання. Зменшувальна форма “віконце” підкреслює контраст між фізичною компактністю книги та масштабом знань, які вона може передати. “Увесь світ” в цьому контексті означає не лише фізичний світ, але й світ ідей, почуттів, історій та знань. Дієслово “видно” підкреслює роль книги як засобу бачення і розуміння світу.
“Книга ростить людину”
Це лаконічне, але глибоке прислів’я порівнює вплив книги на особистість з процесом природного росту. Дієслово “ростить” передбачає поступовий, органічний процес розвитку, подібний до того, як рослина росте під впливом сонця та води. Це також натякає на те, що вплив книги не є миттєвим – він відбувається поступово, але призводить до значних змін у особистості людини. Важливо відзначити, що йдеться про ріст не фізичний, а духовний та інтелектуальний.
Процес сприйняття книги
“Інший по книзі очима водить, а думка у нього стороною ходить”
Це глибоко психологічне прислів’я розкриває проблему формального, неуважного читання. Метафора “очима водить” яскраво описує механічний процес читання без розуміння – очі рухаються по тексту, але розум не залучений до процесу сприйняття. Друга частина прислів’я персоніфікує думку, представляючи її як щось окреме від процесу читання, що “стороною ходить”. Це створює образ розділення фізичного та розумового процесів, що робить читання марним. Прислів’я служить застереженням проти такого поверхневого підходу до читання.
“З книгою поведешся – розуму наберешся”
Це прислів’я використовує метафору дружби чи спілкування (“поведешся”) для опису взаємодії з книгою. Воно представляє читання як форму спілкування, де книга виступає мудрим співрозмовником. Дієслово “наберешся” передбачає поступове накопичення мудрості, подібно до того, як людина переймає риси від своїх друзів. Важливо відзначити причинно-наслідковий зв’язок: саме регулярне “спілкування” з книгою призводить до інтелектуального збагачення.
Життєва необхідність книги
“У Землі супутник – Місяць, у людини – книга”
Це філософське прислів’я проводить космічну паралель між природним порядком речей та людським життям. Як Місяць є постійним супутником Землі, що впливає на багато природних процесів, так і книга є незмінним супутником людського життя, що впливає на розвиток особистості. Це порівняння також підкреслює природність та необхідність присутності книги в житті людини – така ж природна, як присутність Місяця на небі.
“Розум без книги – що птах без крил”
Це яскраве метафоричне прислів’я порівнює відсутність книг з відсутністю крил у птаха. Як птах без крил не може літати, реалізувати свою істинну природу, так і розум без книг не може повністю розвинутися та розкрити свій потенціал. Це порівняння особливо влучне, бо підкреслює, що відсутність доступу до книг не просто обмежує, а фактично позбавляє розум його природної здатності “літати” – мислити, розвиватися, досягати нових висот.
Книга як джерело мудрості
“Будеш книги читати – будеш все знати”
Це оптимістичне прислів’я підкреслює всеохопність книжкових знань. Хоча воно може здатися перебільшенням (“все знати”), але в цьому контексті “все” означає не буквально всі знання світу, а скоріше повноту знань, необхідних для життя. Важлива конструкція “будеш… будеш”, яка встановлює пряму залежність між процесом читання та результатом – отриманням знань. Це також натяк на те, що процес читання має бути постійним, безперервним.
Практична цінність читання
“З книгою дружити – в роботі не тужити”
Це практичне прислів’я підкреслює зв’язок між читанням та успіхом у праці. Метафора дружби з книгою (“дружити”) передбачає постійні, довготривалі стосунки, а не випадкові зустрічі. Друга частина прислів’я – “в роботі не тужити” – вказує на практичну користь від читання: воно полегшує працю, робить її більш ефективною та приємною. Це прислів’я особливо актуальне в контексті професійного розвитку та самовдосконалення.
“Книга не зрадить, а лише порадить”
Це мудре прислів’я підкреслює надійність книги як джерела порад та знань. Протиставлення “не зрадить – порадить” створює образ книги як вірного друга, якому можна довіряти. Важливо відзначити слово “лише” – воно підкреслює, що книга не нав’язує свою думку, а тільки пропонує поради, залишаючи читачеві свободу вибору. Рима “зрадить-порадить” робить прислів’я легким для запам’ятовування та підкреслює контраст між цими поняттями.
Роль книги у формуванні особистості
“Книга дає крила розуму”
Це метафоричне прислів’я розкриває трансформаційну силу книги. Образ крил символізує свободу, здатність підніматися над буденністю, бачити ширшу картину світу. “Крила розуму” – це не просто знання, а здатність мислити вільно, творчо, виходити за межі звичного. Дієслово “дає” підкреслює, що книга не просто пропонує інформацію, а наділяє читача новими можливостями, подібно до того, як крила дають птаху можливість літати. Це прислів’я також натякає на те, що читання розвиває уяву та креативне мислення.
Практична мудрість читання
“Недочитана книга – не до кінця пройдений шлях”
Це філософське прислів’я порівнює процес читання з життєвою подорожжю. Воно підкреслює важливість завершеності – як недопройдений шлях не приведе до мети, так і недочитана книга не дасть повного розуміння. Метафора шляху особливо влучна, бо читання, як і подорож, – це процес послідовного руху від початку до кінця, де кожен етап важливий для розуміння цілого. Це також застереження проти звички залишати книги недочитаними, що може призвести до фрагментарного, неповного розуміння.
“У того найбільше друзів, у кого друг – книга”
Це парадоксальне на перший погляд прислів’я розкриває соціальний аспект читання. Воно стверджує, що людина, яка товаришує з книгами, набуває здатності краще розуміти людей і будувати відносини. Книга тут виступає не конкурентом живому спілкуванню, а помічником у розвитку соціальних навичок. Слово “найбільше” підкреслює, що дружба з книгою не обмежує, а навпаки, розширює коло спілкування. Це можна розуміти і в тому сенсі, що через книги ми можемо “потоваришувати” з великими умами всіх часів і народів.
Ці прислів’я та приказки про книги складають неоціненну скарбницю народної мудрості, яка залишається актуальною і в сучасному цифровому світі. Вони нагадують нам про важливість читання, самоосвіти та постійного інтелектуального розвитку, допомагаючи зберегти повагу до книги як унікального джерела знань, мудрості та духовного збагачення.