Українські народні прислів’я та приказки про пори року є справжньою скарбницею народної мудрості. Вони не лише відображають красу та особливості кожного сезону, але й несуть у собі важливі життєві уроки. Вони передають мудрість поколінь, спостереження за природою та життєвий досвід наших предків. Ці короткі, але влучні вислови відображають особливості кожної пори року, підкреслюючи їх красу, труднощі та значення для людського життя. Давайте розглянемо деякі з найяскравіших прикладів українських народних прислів’їв та приказок про зиму, весну, літо й осінь.
Українські народні прислів’я та приказки про зиму
На Новий рік прибавилось дня на заячий скік.
Ця приказка підкреслює, як поступово збільшується тривалість дня після зимового сонцестояння. “Заячий скік” – це метафора на малий, але помітний приріст світлового дня, що дає надію на повернення тепла і світла.
Зима без снігу, як літо без хліба.
У цьому вислові підкреслюється важливість снігу для зими, як і хліба для літа. Сніг зберігає вологу для весняних полів, а хліб — основа харчування влітку.
Зима багата снігами, а осінь — снопами.
Ця приказка показує зв’язок між зимовими умовами та майбутнім врожаєм. Багато снігу взимку обіцяє багатий врожай восени.
Добрий той сніг, що вчасно ліг.
Прислів’я підкреслює важливість своєчасного випадання снігу для збереження озимих культур і майбутнього врожаю.
Узимку сонце крізь плач сміється.
Зимове сонце яскраве, але не тепле. Це порівняння підкреслює контраст між візуальним та фізичним сприйняттям сонця взимку.
Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
Це прислів’я наголошує, що основне значення має не хуртовина, а сніг, що осідає на землю і захищає посіви.
Зимою деньок, як комарів носок.
Це підкреслює, наскільки короткі зимові дні, коли час швидко минає, і день здається зовсім малим.
До завірюхи треба кожуха.
Ця приказка підкреслює важливість підготовки до зимових холодів і снігових буревіїв.
У зимовий холод кожний молод.
У цій приказці йдеться про те, як мороз стимулює активність та бадьорість, незважаючи на вік людини.
Мороз — не свій брат.
Мороз є однаково суворим до всіх, незалежно від їхнього статусу чи стану. Це прислів’я нагадує про необхідність підготовки до холодів.
Нема снігу — нема й сліду.
Це нагадування про те, що снігова ковдра приховує сліди, як фізичні, так і метафоричні.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Це підкреслює непередбачуваність і суворість зимової погоди.
Лютневий сніг весною пахне.
Сніг у лютому справді символізує наближення весни, коли відчувається перше тепло і вологість.
Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
Це нагадує про те, що все тимчасове і навіть найбільші снігові кучугури зрештою розтануть.
Зимове сонце, як мачушине серце, світить, та не гріє.
Це порівняння зимового сонця з серцем мачухи підкреслює його холодність і відсутність тепла.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Ця приказка підкреслює контраст між яскравим сонцем і сильним морозом, характерним для зими.
Пищить снігур — скоро зима буде.
Ця приказка вказує на снігура як на провісника зими, що прилітає перед початком холодів.
Синиця пищить — зиму віщить.
Синиця також є провісником зимових холодів, своїм криком вона попереджає про наближення зими.
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
Підкреслює типові зимові погодні умови.
Сумний грудень і в свято, і в будень.
Ця приказка підкреслює, що грудень, незалежно від дня, залишається похмурим і холодним місяцем.
Зимове сонце — як вдовине серце.
Це порівняння підкреслює холодність зимового сонця, порівнянного з печаллю вдови.
Зимне тепло — як мачушине добро.
Ця приказка підкреслює незначність і рідкість теплих днів взимку, порівнюючи їх з рідкісними проявами доброти мачухи.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Це підкреслює, як суворі зимові умови змушують замовкнути навіть жаб, які голосно квакають у теплу пору року.
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
Підкреслює позитивний аспект морозів.
Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
Це порівняння зими, яка “їсть” сіно, підкреслює важливість кормів для худоби взимку.
Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
Це прислів’я вказує на те, як зима впливає на запаси, зроблені влітку.
Зимою деньок, як комарів носок.
Підкреслює короткість зимових днів.
Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
Це підкреслює, як швидко минають зимові дні.
Якби не зима, то б літо було довше.
Жарт про те, що без зими літо тривало б довше.
Зимою бійся вовка, а літом мухи.
Це порівняння небезпек зими та літа, що підкреслює різні сезонні труднощі.
Багато снігу — багато хліба.
Підкреслює зв’язок між кількістю снігу взимку і врожаєм хліба.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
Незважаючи на суворість лютого, весна все одно настане.
Мороз не велик, та стоять не велить.
Це вказує на те, як навіть невеликий мороз змушує людей шукати тепла.
Українські народні прислів’я та приказки про весну
Весняний дощ зайвим не буває.
Це прислів’я підкреслює важливість дощу весною для зростання рослин і майбутнього врожаю.
Як прийде марець, то замерзне старець
Це підкреслює, що в березні можуть бути сильні морози, які здатні здолати навіть найстійкіших.
Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами.
Ця приказка описує поступовий перехід від березня до квітучого травня.
У березні день з ніччю зустрічається.
Це вказує на те, як довжина дня і ночі стають майже однаковими у березні.
Пізня весна не обдурить.
Це прислів’я підкреслює, що пізня весна більш надійна і не принесе несподіваних морозів.
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
Це порівняння весни, яка радує квітами, та осені, що дає плоди.
Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
Це вказує на те, що весна дарує багато квітів, але врожай збирається восени.
Теплий квітень, мокрий травень — буде в полі врожай.
Це прислів’я підкреслює важливість тепла у квітні та вологи у травні для хорошого врожаю.
Весна всім красна.
Це загальне твердження про красу весни, яка радує всіх своїм приходом.
Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.
Це опис весняного пробудження природи під теплими променями сонця.
Весняний день рік годує.
Це прислів’я підкреслює важливість весняних днів для майбутнього врожаю, оскільки вони впливають на весь рік.
Весна ледачого не любить.
Це нагадує, що весна — це час для активної праці, і лінивим не буде успіху.
Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати.
Це підкреслює важливість весняної сівби для майбутнього врожаю, адже без праці не буде результату.
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
Це нагадування про важливість своєчасної сівби у березні для отримання доброго врожаю.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
Це підкреслює, що комбінація сухого березня, теплого квітня та дощового травня забезпечує добрий врожай.
Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
Це підкреслює, що сухий березень і вологий травень забезпечують добрий врожай зернових.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Це підкреслює важливість травневих дощів для забезпечення врожаю восени.
Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!
Це підкреслює, що в травні треба активно працювати на полях, а в червні можна розслабитися.
Майська роса коням краще вівса.
Це підкреслює корисність травневої роси для коней, яка сприяє їхньому здоров’ю.
Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
Це підкреслює важливість весняної сівби для отримання врожаю.
Весна днем красна, а на хліб тісна.
Це підкреслює, що весняна краса не завжди забезпечує достаток хліба.
Весна відмикає джерела й річки.
Це опис процесу розмороження водних джерел і річок навесні.
Дощ у травні — буде хліб славний.
Це прислів’я підкреслює, що дощі у травні сприяють хорошому врожаю хліба.
Травень ліси одягає, літо в гості чекає.
Це опис травневого озеленення лісів та очікування літа.
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Це прислів’я про повернення ластівок навесні, незалежно від місця їх зимівлі.
Де лелека водиться — там щастя родиться.
Це вірування, що присутність лелек приносить щастя в дім.
Як у травні дощ і грім, буде радість людям всім.
Це підкреслює, що травневі дощі та грози сприяють доброму врожаю, що приносить радість людям.
Травнева роса краще вівса.
Це порівняння користі травневої роси, яка сприяє росту рослин, з вівсом.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Це вірування, що раннє повернення ластівок обіцяє вдалий і щасливий рік.
Українські народні прислів’я та приказки про літо
Бджоли раді цвіту, а люди — літу.
Це порівняння радості бджіл від цвітіння рослин і радості людей від настання літа.
Улітку один тиждень рік годує.
Це підкреслює важливість літнього періоду для збору врожаю, коли один тиждень може забезпечити харчування на весь рік.
Два рази в році літо не буває.
Це нагадування про унікальність і неповторність кожного літа.
Садок улітку — як кожух узимку.
Це порівняння літа в садку, що дає плоди та затишок, з кожухом, що захищає від холоду взимку.
Кому влітку холод, тому взимку голод.
Це підкреслює необхідність праці влітку для забезпечення себе на зиму.
Літо запасає, а зима з’їдає.
Це нагадування про те, що все, що зібрано влітку, буде витрачено взимку.
Літо дає коріння, осінь — насіння.
Це підкреслює різні етапи росту та збору врожаю: влітку рослини дають коріння, а восени — насіння.
Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш.
Це нагадування про те, що лінощі влітку призводять до бідності взимку.
Одне літо ліпше, ніж сто зим.
Це підкреслює цінність літа перед зимами, коли праця приносить плоди.
Хто літом гайнує, той узимку голодує.
Це нагадування про те, що лінощі влітку призводять до бідності взимку.
Літом сякий-такий бурянець — як хліба буханець.
Це підкреслює, що навіть малий врожай влітку має велике значення.
Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати.
Це нагадування про те, що праця влітку забезпечує благополуччя взимку.
Хто влітку ледарює, той узимку біду чує.
Це підкреслює, що бездіяльність влітку призводить до труднощів взимку.
Що влітку вродиться, то взимку згодиться.
Це підкреслює важливість врожаю влітку для виживання взимку.
Готуй сани влітку, а воза взимку.
Це нагадування про необхідність завчасної підготовки до кожного сезону.
Раді люди літу, а бджоли цвіту.
Це порівняння радості людей від літа і радості бджіл від цвітіння рослин.
Раз літо родить.
Це підкреслює, що літо — це час, коли можна отримати врожай тільки раз на рік.
Двічі літа не буває.
Це нагадування про те, що літо є унікальним і неповторним.
Літо на зиму робить.
Це нагадування про те, що літня праця забезпечує зимове виживання.
Діждемо літа та нажнемо жита — поставимо в копки та вдаримо гопки.
Це опис радості від збору врожаю влітку і святкування після завершення роботи.
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
Це підкреслює, що влітку легше здобувати запаси, які знадобляться взимку.
Українські народні прислів’я та приказки про осінь
Осінь усьому рахунок веде.
Це вказує на те, що восени підраховують результати праці за рік.
Восени день блисне, а три кисне.
Це підкреслює, що восени сонячних днів менше, ніж похмурих.
Восени багач, а навесні прохач.
Це нагадування про те, що восени всі багаті врожаєм, а навесні можуть залишитися без запасів.
З осінньої дороги не витягнеш ноги.
Це підкреслює труднощі пересування по осінніх дорогах через багнюку.
Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.
Це підкреслює щедрість осені, яка забезпечує врожай для всіх.
Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
Це нагадування про те, що восени настає час для молотіння зерна.
Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
Це опис жовтневих змін у природі, коли птахи відлітають у теплі краї.
Без хмари дощ не приходить.
Це нагадування про те, що все має свої причини і наслідки.
Восени і горобець багатий.
Це підкреслює, що восени навіть найменші створіння можуть знайти собі поживу.
Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
Це порівняння весни, яка дарує квіти, та осені, що дає врожай.
Восени і курчата курми будуть.
Це підкреслює, що восени молоді птахи виростають і стають дорослими.
Осіння муха боляче кусає.
Це підкреслює, що восени мухи стають особливо настирливими.
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде
Підкреслює мінливість осінньої погоди.
Заключення
Ці влучні вислови, які ми розглянули нагадують нам про важливість праці, своєчасної підготовки до різних періодів року та вміння цінувати дари природи. Вони також підкреслюють циклічність життя та взаємозв’язок усього живого. Збереження та передача цих прислів’їв та приказок наступним поколінням є важливим завданням, адже вони є невід’ємною частиною нашої культурної ідентичності та зв’язком із мудрістю наших предків.