Українські народні свята з їхніми багатими традиціями та барвистими урочистостями є невід’ємною частиною культурної спадщини країни. Вони дозволяють краще зрозуміти звичаї української культури та її значення у сучасному світі. Від бурхливих гулянь у Купальську ніч до урочистого святкування православного Великодня – це час, коли важливо збиратися разом, аби згадати історію та самобутність.
Коляда
За новим стилем припадає на ніч із 24 на 25 грудня. Це яскрава і жива урочистість, що втілює дух новорічного циклу. Коляда з її унікальними традиціями та звичаями – це час брати участь у галасливих карнавальних танцях у будинках та на вулицях. Однією з найхарактерніших особливостей є перевдягання. Люди одягають незвичайні костюми, кожухи вовною вгору, зображуючи різних тварин: ведмедів, коней, кіз, гусей, журавлів.
Центральну роль у святкуванні відіграють колядники. Часто об’єднуючись у групи, ходять вони від будинку до будинку, виконуючи традиційні пісні та поширюючи добрий настрій. Вважається, що якщо прийняти колядників у своєму будинку, то це принесе успіх та благополуччя наступного року. Самі колядки сповнені посвят: окремі куплети призначені для господаря, господині, дітей домочадців.
Святкова атмосфера відчувається у всьому суспільстві. Це час, коли сім’ї та друзі збираються разом, щоб відсвяткувати та створити незабутні спогади. Це свято є нагадуванням про важливість громади та традиції, які пов’язують людей. Вбираючись, виконуючи колядки або беручи участь у запальних танцях, Коляда зближує людей і створює передумови для благополучного та удачливого майбутнього року.
Маланка або Щедрий вечір
Відзначається напередодні Старого Нового року. Святкування починається увечері, коли сім’ї збираються разом, щоб попрощатися зі старим роком та зустріти новий. Свято супроводжується різними звичаями та ритуалами, кожен із яких має своє символічне значення. Одним із центральних елементів вечора є приготування та поділ святкової трапези, яка, як вважається, приносить достаток та процвітання наступного року.
Найважливішу роль у святкуванні Маланки грають традиційні страви, причому кожна має своє особливе значення. Наприклад, кутя – солодка зернова страва з пшениці чи рису – символізує єдність та кругообіг життя. До неї часто подають мед, горіхи та сухофрукти, що символізують насолоду та достаток життя. Іншою основною стравою свята є великий круглий хліб, що символізує сонце та кругообіг пір року.
З настанням вечора в сім’ях проводяться різноманітні заходи, спрямовані на залучення удачі та везіння. Однією з найпопулярніших традицій є ворожіння, під час якого люди передбачають майбутнє за допомогою різних методів. Хтось читає візерунки, що утворюються на розплавленому воску, хтось – по шкірці яблук або фігурам, що виникають при виливанні гарячого свинцю у воду. Такі ворожіння проводяться у легкій формі, вносячи на свято елемент азарту та передчуття.
Крім ворожінь, невід’ємною частиною Маланки є співи традиційних народних пісень та виконання танців. Групи колядників, відомі як “вертеп”, блукають вулицями, співають і дарують радість своїм сусідам. Пісні часто супроводжуються традиційними музичними інструментами. Живі мелодії та запальні виступи створюють яскраву атмосферу та поєднують громади у святкуванні.
Маланка – це також час прояви щедрості по відношенню до інших. Прийнято обмінюватися подарунками, відвідувати друзів та родичів, поширюючи доброзичливість та зміцнюючи зв’язки. У деяких регіонах люди одягаються у традиційні костюми та ходять від дверей до дверей, передаючи благословення та побажання своїм сусідам. Цей акт доброти та доброзичливості уособлює дух свята та відображає цінності спільності та єднання.
Масляна
Масляна є світлим та веселим святом, яке проводжає зиму та зустрічає весну. Головними атрибутами цього свята є млинці та масло, що символізують сонце і тепло, уособлюючи надію та передчуття наступної весни. Під час Масляної українські громади влаштовують гуляння із традиційними іграми та розвагами. Однією з популярних розваг є катання із засніжених пагорбів на санчатах чи інших підручних предметах. Це захоплююче заняття привносить у свято елемент веселощів та азарту, дозволяючи востаннє перед відходом зими поринути у її атмосферу. Костюми та танці також відіграють важливу роль у святкуванні Масляної. Люди одягаються у традиційні вбрання, прикрашені яскравим та барвистим одягом. Вони виконують традиційні танці, наприклад, “Коломийку” – живий та енергійний танець, що демонструє дух та ентузіазм свята. Поєднання костюмів і танців створює візуально приголомшливу атмосферу, що зачаровує, занурюючи всіх у святковий антураж.
Масляна – це не лише час святкування, а й необхідність роздумів та оновлення. Вона знаменує собою перехід від холодних та темних зимових місяців до омолоджуючої та квітучої весняної пори. Свято служить нагадуванням про циклічність життя, у якій кінець змінюється новим початком. Це час, коли потрібно відпустити минуле та прийняти ті можливості, що відкриваються перед нами.
Івана Купала
Стародавнє язичницьке свято, пов’язане з поклонінням силам природи. Відзначається в ніч на 6 липня і наповнене різними звичаями та ритуалами, що передаються з покоління до покоління. Назва “Іван Купала” походить від імені слов’янського бога Купали, який асоціювався з водою, травами та цілющою силою природи.Одним із найпопулярніших звичаїв на Івана Купалу є розпалювання багать. Люди збираються на полях або біля водойм і запалюють великі багаття, що символізують силу сонця та його роль у вирощуванні врожаю та принесенні достатку. Вважається, що стрибки через багаття очищають тіло та душу, а також дають успіх та захист від злих духів.
Вода також відіграє важливу роль у цьому святі. Багато людей беруть участь у ритуалі “купання”, коли опівночі стрибають у річку чи озеро. Вважається, що цей обряд приносить здоров’я та очищує від негативної енергії. Дівчата також роблять вінки з квітів і відпускають їх у воду, символізуючи надію на кохання та заміжжя.
Ще одна цікава традиція Івана Купали – пошук міфічної квітки папороті. За народними повір’ями, ця квітка розпускається тільки в ніч на Івана Купалу, і тому, хто її знайде, супроводжуватиме успіх у всьому. Люди вирушають у ліси та луки на пошуки невловимої квітки папороті, що часто супроводжуються співом та танцями. Музика та танці – найважливіші складові святкування Івана Купали. Традиційні пісні та танці звучать протягом усієї ночі, створюючи жваву та святкову атмосферу. Люди одягають традиційні костюми, беруть участь в іграх та конкурсах, демонструючи свої вміння та таланти.
Іван Купала – це не лише свято, а й час духовного зросту а єднання із природою. Це нагадування про важливість гармонії між людиною та природним простором. Ритуали та звичаї, пов’язані з цим святом, зберігалися століттями, будучи сполучною ланкою з багатою культурною спадщиною України.
Великдень
Одне з найвагоміших свят, що відзначаються в Україні. Великдень займає особливе місце у серцях українців і є часом релігійного шанування, сімейних зустрічей та святкових традицій. Святкування Великодня починається з церковної служби, в якій беруть участь як молоді, так і люди похилого віку. Богослужіння – це урочиста та значуща подія, на якій відзначається воскресіння Ісуса Христа. Під час служби освячуються великодні яйця, паски (традиційний пасхальний хліб) та сир, що символізують оновлення та відродження, яке втілює Великдень.
Після богослужіння сім’ї збираються за великоднім столом, який гарно подається різними традиційними стравами та символами. Яйця, паски, великодні свічки та хліб – обов’язкові елементи столу, кожен із яких несе своє символічне значення. Яйця символізують нове життя та родючість, а паски – тіло Христа. Великодня свічка – світло Христа, а червоний яєчний хліб або вино – кров Христа.
Крім релігійних та символічних аспектів, Великий день – це ще й час поблажок у харчуванні. Традиційні українські страви, такі як борщ, голубці, паска, готують та їдять усією родиною. Великодній стіл – це справжній бенкет, наповнений чудовими ароматами та широким асортиментом апетитних делікатесів. Великий день поєднує українців, виховує почуття єдності та спільності. Це час, коли сім’ї збираються разом, часто приїжджаючи з різних міст і навіть країн, щоб відсвяткувати та розділити пасхальну радість. Це свято нагадує про важливість віри, сім’ї та традицій в українській культурі.