Канада – одна з найбільших закордонних держав за кількістю жителів з українським корінням. Українські іммігранти вже багато десятиріч не живуть закритими діаспорами, вони стають зірками хокею та навіть впливають на канадську політику.
Перші україньскі мігранти
Першими українськими емігрантами в Канаду були Іван Палипів та Василь Єленяк, які поїхали туди у 1891 році. Надалі вони допомогли перебратися у Новий світ багатьом своїм землякам. Здебільшого це були мігранти із Західної України – Східна Галичина, Буковина, Волинь, яка входила до складу Австро-Угорщини. Серед мігрантів були українці, русини, гуцули, лемки. На Батьківщині не вистачало земель і тягнув потужний податковий тягар, що накладався австрійською владою. Свою роль відіграла і національна цензура (українська мова не входила до освітньої програми, преса нею була обмежена). У таких умовах Канада з її низькими податками та вільною землею уявлялася справжнім раєм.
Після Першої світової війни розпочалася друга хвиля еміграції. Основним районом, як і раніше, залишалася Західна Україна, яку на той час розділили між собою Польща та Чехословаччина. Причини ті самі: високі податки, брак землі, обмеження національних відчуттів. До цього додалося прагнення українців до політичного самовизначення – прагнення до отримання широких автономних прав у складі держав, що знову утворилися, і, як «програма максимум», – незалежності.
Незабаром політичні причини переважили економічні. Після Другої світової серед мігрантів переважали прихильники національних рухів опору (УПА та ін.), тобто тих, хто воював проти СРСР. У цей час східні райони України майже не брали участь у міграційних потоках, оскільки входили до складу СРСР та були тісно пов’язані з ним ідеологічно та економічно.
Без вини винні
Про це не прийнято згадувати, але у долі українських мігрантів Канаді було далеко не все так райдужно, як це іноді подається. Після вступу Великобританії до Першої світової війни майже 10000 українців було інтерновано та поміщено до канадських таборів. Це пов’язано з тим, що Буковина та Галичина, звідки приїхали українці, входила до Австро-Угорщини, до Канади іммігранти прибули з австро-угорськими паспортами. Близько 8800 українців було позбавлено власності та майна та відправлено до таборів. Українці, які приїхали до Канади з мріями про благополуччя та достаток, були позбавлені свободи та засобів для існування.
Більшість інтернованих українців працювали у промисловості та гірничодобувній галузі. Ішла війна, робочих рук не вистачало. Навесні 1917 року 6000 чоловік було за рекомендацією генерала Оттера взято з таборів та відправлено на шахти, залізниці та ферми. Оплата їх праці співвідповідала солдатській платні і була набагато нижчою за оплату праці найманих працівників. Після Жовтневої революції українці знову опинилися в зоні ризику, бо могли стати носіями “червоної зарази”. Таким чином, з таборів полонені українці змогли звільнитися лише у лютому 1920 року.
Українські громади у Канаді
Переїжджаючи з України до Канади, значна частина українців не збиралася відмовлятися від звичного устрою, відкидаючи будь-яку асиміляцію. Вони селилися разом, утворюючи автономні громади, мало пов’язані із зовнішнім світом.
Лише із середини XX століття українська діаспора стала активно включатися до процесу асиміляції. Вони продовжували жити громадами, створюючи національні клуби, гуртки, школи з українською мовою. Але як не прагнули українці зберегти свою мову та культуру, тісне спілкування з англо- та франкомовними жителями Канади призвело до того, що сьогоднішні українці в Канаді розмовляють сумішшю української мови з англійською та французькою, а іноді зовсім перестають говорити рідною мовою.
Українське лобі у Канаді
Етнічні українці наразі становлять близько 5 відсотків від всього населення Канади. Хоча чисельність українців відносно канадців не така ж і велика, наші люди набули у Канаді значного політичного впливу.
Серед етнічних українців, які досягли приголомшливого успіху на політичній арені Канади в першу чергу варто назвати Вільяма Гавриляка, якого три рази було обрано мером міста Едмонтон та Романа Гнатишина, який у 1990-1995 роках займав посаду генерал-губернатора Канади.
Зірки НХЛ
Канадських хокеїстів з українського походження називають “юкі”. Першим видатним хокеїстом у Канаді з українським корінням став Уолтер Брода. Він в 1967 році був введений до Зали хокейної слави.
Серед великих канадських хокеїстів українського походження варто також назвати Дейва Бабіча, Білла Мосієнко, Дейва Андрейчака, Дейла Хаверчака, Майка Боссі та Террі Савчука.