Українська повстанська армія (УПА) – військове формування, що діяло на території України у 1942-1950 роках. Вона була створена з метою боротьби за незалежну Українську державу та протистояння нацистському і радянському режимам, які окупували українські землі під час Другої світової війни. За роки свого існування УПА пройшла складний і суперечливий шлях. Історія УПА тісно пов’язана з діяльністю Організації українських націоналістів, в структурі якої вона була створена. Метою УПА проголошувалася підготовка збройного повстання для відновлення української держави. УПА діяла в умовах гострого протиборства різних політичних сил на західноукраїнських землях та жорстоких репресій з боку окупаційних режимів. Її формування вели активну збройну боротьбу як проти німецьких окупантів, так і радянських військ.
УПА – історія та спадок визвольної боротьби
Українська повстанська армія (УПА) – унікальне військово-політичне формування, що виникло в надзвичайно складний час Другої світової війни й діяло в умовах окупації західноукраїнських земель радянським та нацистським тоталітарними режимами. УПА була створена в 1942 році з метою консолідації розрізнених збройних формувань під проводом Організації українських націоналістів. Своїм найважливішим завданням УПА проголошувала формування всеукраїнської національної армії та підготовку збройного повстання проти комуністичного СРСР і нацистської Німеччини.
Боротьба за незалежну соборну Українську державу
УПА виступала за створення самостійної Української держави в етнічних українських землях. Вона продовжила традиції визвольних змагань 1917-1921 років та опору польській окупації у 1920-1930-х роках. Днем заснування УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Одним з останніх її боїв була участь у придушенні Угорської революції 1956 року. За деякими даними, окремі загони УПА діяли аж до 1967 року. Чисельність УПА сягала 30 тисяч бійців, загалом через її лави пройшло близько 100 тисяч осіб. Основу становили 18-28-річні селяни. Командири – 30-35-річні містяни з військовим досвідом. У 1943-1944 роках головнокомандувачем УПА був Дмитро Клячківський. У 1944-1950 роках – Роман Шухевич. Останнім головнокомандиром у 1950-1954 роках став Василь Кук. УПА дотримувалась партизанської тактики дій. В якості озброєння використовувалися трофеї – німецькі, радянські, угорські. Крім українців, в УПА воювали представники інших національностей. УПА одночасно протистояла нацистській Німеччині та комуністичному СРСР. Вона здійснила численні акції проти гітлерівців. Радянська пропаганда безпідставно звинувачувала УПА у співпраці з нацистами.
Збройне протистояння УПА і нацистів у 1943 році
Протягом літа-осені 1943 року нацисти провели 75 великих каральних операцій проти УПА, залучивши до них десятки тисяч солдатів, авіацію і бронетехніку. Це свідчить про масштабний збройний конфлікт між гітлерівцями та українськими повстанцями. Завдяки акціям УПА кількість остарбайтерів, насильно вивезених з Волині до Німеччини, зменшилася в 1943 році в порівнянні з 1942-им у 5 разів. Повстанці зривали гітлерівські плани масової депортації українців на примусові роботи.
Антинацистська діяльність УПА в цифрах
За роки війни підрозділи УПА здійснили майже 2500 антинімецьких акцій, в яких загинуло від 12 до 18 тисяч гітлерівців та їхніх посібників. У 1944 році збройна боротьба УПА охопила 150 тисячі кв. км з 15 мільйонами населення. Це чверть площі сучасної України з кількістю жителів як у Нідерландах.
Протистояння УПА і радянських військ,
Протягом 1944-45 років УПА здійснила 14,5 тисяч бойових операцій проти радянських військ, завдавши їм відчутних втрат. Комуністи організували 26 тисяч каральних акцій у відповідь. Конфлікт на Волині у 1943 році спричинили різні збройні формування, в тому числі й УПА. За різними оцінками загинуло від 40 до 100 тисяч поляків і від 10 до 20 тисяч українців. Це була величезна трагедія для обох народів
Злочинні депортації українців радянською владою
Лише за одну добу 21 жовтня 1947 року радянський режим депортував з Західної України понад 76 тисяч осіб. Усього було виселено сотні тисяч українців як покарання за підтримку УПА. За підрахунками, понад 150 тисяч учасників УПА було розстріляно, 134 тисячі – ув’язнено, 204 тисячі – депортовано. Загалом репресовано до 0,5 млн осіб.
Видавнича діяльність
Підпілля ОУН і УПА видавало сотні найменувань періодики, книжок, листівок. Це був важливий інструмент інформаційної боротьби. Навіть у 1950-1960-х роках окремі підрозділи УПА та підпілля ОУН здійснювали диверсії проти радянської влади. Це свідчило, що ідеали визвольної боротьби живуть. У незалежній Україні учасники національно-визвольних змагань, зокрема вояки УПА, визнані борцями за свободу. В умовах сучасності спадок УПА набуває особливого значення як приклад мужності й самопожертви в ім’я Батьківщини.
Заключні думки
УПА уособлює радикальну течію визвольного руху, що вдалася до збройної боротьби проти тоталітарних режимів за незалежність України. Її діяльність мала величезний вплив на події в західноукраїнському регіоні в роки Другої світової війни. Незважаючи на неоднозначність окремих аспектів діяльності УПА, у сучасній Україні її учасники по праву визнані борцями за незалежність української нації. Їхня самовідданість у боротьбі проти окупантів заслуговує на повагу. Досвід УПА свідчить, що лише єдність українського народу та спільна боротьба проти зовнішньої агресії можуть принести перемогу. Також він підкреслює важливість збереження людських і моральних цінностей навіть у найважчих випробуваннях війни. Ці уроки історії УПА є надзвичайно актуальними для України.