У Костопільському районі Рівненщини знаходиться дивовижний за красою природний заповідник. Базальтові стовпи Рівненщини утворилися близько 50 мільйонів років тому внаслідок вулканічної діяльності. Вони є унікальним геологічним явищем, та складаються з окремих вертикально орієнтованих базальтових колон, що створюють вражаючий ландшафт. Цей геологічний заказник є одним із Семи чудес України.
Родовище базальту Рівненщини має велике значення для України у зв’язку із залученням туристів та збереженням унікальних природних особливостей. Замовник також багатий на цінні мінерали, такі як піроксен, олівін і лабрадор.
Унікальність Базальтових стовпів Рівненщини
Геологічний заповідник з базальтовими колонами в Україні – неповторний витвір природи. Ніде більше ви не знайдете таких утворень. Збереження базальту як чітких і геометрично правильних колон вважається унікальним явищем. Особливо тому, що базальт – це гірська порода магматичного походження, але в даному випадку базальтові колони розташовані на рівнинній території.
Заповідник “Базальтові колони” брав участь у знаменитому конкурсі “7 чудес України” та вийшов у фінал. Базальтові колони можна спостерігати в місці їхнього зародження, яке займає площу 0,8 га. Стовпи простяглися приблизно на 230 метрів, їхня висота досягає 30 метрів, а товщина – 1,2 метра. Якщо уважно розглянути одну з колон, можна помітити, що вона має форму правильного багатокутника, кількість сторін якого варіюється від чотирьох до семи. Саме однорідність цих колон і робить їх такими дивовижними, наче вони були ретельно вироблені руками художника.
Раніше в цьому районі були каменоломні, деякі з яких досі діють, а інші були затоплені. Вода у цих затоплених кар’єрах має яскраво-бірюзовий колір. Цікаво, що в центрі одного з озер, що утворилися, є невеликий острів, відомий як “Острів кохання”.
Чим цікаві Базальтові стовпи Рівненщини для туриста
Територія, що оточує Базальтові стовпи є дивовижним видовищем. Пишна зелень та яскраві польові квіти прикрашають ландшафт, створюючи мальовниче тло для цих чудес природи. Відвідувачі можуть здійснювати неквапливі прогулянки по звивистих стежках, вдихаючи свіже повітря і поринаючи у спокій.
Для любителів пригод тут є можливості для піших прогулянок та скелелазіння. Базальтові стовпи є унікальною і складною місцевістю, яку належить підкорити фанатам активного відпочинку. Підйом на ці стовпи – не для людей зі слабкими нервами, але нагорода за досягнення вершини і панорамний вид на околиці коштує витрачених зусиль.
Базальтові стовпи Рівненщини також мають культурно-історичне значення. Вони стали джерелом натхнення для місцевого фольклору та легенд, історії про які передаються з покоління в покоління. Стовпи стали символом сили та стійкості, витримавши випробування часом.
Щоб повною мірою оцінити красу та велич базальтових стовпів Рівненської області, рекомендується відвідати їх на сході чи заході сонця. М’яке золотисте світло відкидає на стовпи магічне сяйво, підкреслюючи їхню природну красу і створюючи атмосферу, що вражає. Фотографи та любителі природи будуть зачаровані неземними сценами, що розвертаються перед їхніми очима.
Як доїхати до Базальтових стовпів у Рівне
Заповідник “Базальтові стовпи” знаходиться за 350 км від Києва. Щоб дістатися до нього зі столиці, ви можете скористатися приватним чи громадським транспортом. Якщо ви вирішили їхати машиною, то рухайтеся трасою М06 у бік Житомира. Не доїжджаючи до Житомира, поверніть на трасу Е40 у бік Рівного. Звідти слідуйте дорогою P05 у напрямку Сарн. Не доїжджаючи до Костополю, поверніть ліворуч у бік села Лісопілля, а потім на Берестовець. Заповідник знаходиться за 15 км від Берестівця. Продовжуйте їхати до села Базальтове та дотримуйтесь вказівників, щоб дістатися до заповідника.
Якщо ви надаєте перевагу громадському транспорту, вам потрібно буде доїхати до Рівного або Клевані. З Рівного ви можете доїхати до Базальтово, а з Клевані – до Злазного. Якщо ви опинитеся в останньому населеному пункті, до заповідника доведеться пройти близько 2 км.
Трохи історії
У другій половині ХІХ століття почалася промислова обробка базальту, коли цей камінь став використовуватися для будівництва доріг та будівель. У 1930-х роках у цій галузі було зайнято близько 3000 осіб. Власники базальтового виробництва згодом змінювалися: СРСР, нацистська Німеччина, знову СРСР та, нарешті, незалежна Україна. Сьогодні видобуток базальту ведеться у масштабах, здатних задовольнити потреби не лише України, а й Європи. Родовище базальту продовжує використовуватися для будматеріалів, при цьому зберігаючи свою природну красу і привабливість для туристів.