Історія заснування міста Маріуполя викликає суперечки, зокрема росіяни стверджують, що це – споконвічно російське місто. Але незаперечна істина полягає в тому, що саме українська козацька фортеця відіграла вирішальну роль у формуванні історії міста.
Хто заснував місто Маріуполь
Почнемо з того, що офіційна (російська) версія, згідно з якою Маріуполь (а точніше, тоді ще – Павловськ) був заснований у 1778 році – аж ніяк не єдина. Грецька версія говорить, що історія Маріуполя почалася в 1780 році, коли туди переселилися з Криму греки, на чолі з митрополитом Ігнатієм. Але існує й українська (козацька) версія заснування Маріуполя. Згідно з нею, місто заснували козаки Запорізької Січі, збудувавши фортецю Кальміус. Ція версія передбачає що Маріуполь був заснований не пізніше 1593 року. Саме до цього року належить грамота московського царя Федора Івановича, в якій було згадано “місто Кальміус” у гирлі річки Кальміус.
Щоб відповісти на запитання цієї статті, потрібно визначитися з, тим що розуміється під заснуванням міста, з чого починається історія місцевості, як саме міста. Значення цього слова в історичному контексті дещо відрізняється від звичного нам. Відповідно до історичного трактування (а якщо ми хочемо розібратися з історичними витоками походження, логічно віддавати перевагу саме йому), місто трактується не як населений пункт або центр, а наступним чином: “Населене місце, обгороджене та укріплене стіною; фортеця”.
Міст, які відразу б створювалися як великі населені пункти зовсім небагато. Виняток становлять хіба що соцмістечка, які виростали як гриби після дощу в радянський період переважно при великих підприємствах, шахтах або на місці розробки копалин.
Саме зі зведення фортеці (або з першої згадки про неї) починали своє офіційне життя більшість міст Східної України. Наприклад, у Донецькій області як фортеці засновані Слов’янськ та Бахмут – козача сторожа з 1571 року. Статус міста вони отримали лише сто-двісті років після свого заснування.
Перейменування міста не дорівнює заснуванню
Так хто заснував Маріуполь? Вищезгаданий підхід до поняття “місто” вносить ясність під час обговорення цього питання. Виявляється, що фортеця Кальміус існувала ще задовго до офіційного заснування міста, спростовуючи як грецьку, так і офіційну версію. Відповідно до цієї точки зору, перейменування фортеці на Павловськ, а потім у Маріуполь було засноване на думці грецьких поселенців. Однак важливо зазначити, що перейменування населеного пункту не є його заснуванням. Інакше Маріуполь мав кілька би декілька офіційних версій заснування.
У 1778 році фортеця Кальміус і прилегла слобода були перейменовані на Павловськ. Однак ця назва протрималася лише півтора роки. Восени 1779 року місто отримало нове ім’я – Маріуполь. Вважається, що зміна назви була пов’язана з прибуттям понад двох тисяч греків, які залишили Крим, на чолі з митрополитом Ігнатієм. На їхнє прохання місто було перейменовано на Маріуполь (Маріанополь). Перейменування фортеці Кальміус на Павловськ у 1778 році може бути пов’язане з поспішною ліквідацією Запорізької Січі у 1775 році. Незважаючи на офіційну заборону козаків, люди, які жили поблизу гирла Кальміуса, у тому числі у фортеці та навколо неї, не зникли.
Важливо, що хоча грецькі переселенці вплинули офіційне перейменування міста, насправді вони його не заснували. До їхнього прибуття вже два роки як було засновано і існувало місто Павловськ, що виросло з фортеці Кальміус. Крім того, поблизу були численні хутори.
Тому твердження представників сучасної грецької діаспори про те, що поселенці заснували місто Маріуполь, є безпідставними. Місто мало свою історію та населення ще до їхнього прибуття.
Історія козацької фортеці – історія Маріуполя
Маріуполь, як майже всі старі міста, починався з фортеці. Рік її створення і буде роком заснування Маріуполя. Те, що фортеця Кальміус має дуже поважний вік, підтверджує Г.І. Тимошевський. Він пише: “Заснування, якщо не фортеці, то козацького селища відносять до XVI ст., на час Преплава Ланцкаронського, одного з перших запорізьких героїв”.
Серйозним документом, що підтверджує важливе значення фортеці Кальміус як адміністративного центру однойменної паланки, є “Архів Коша Нової Запорозької Січі”.
Чимало цікавого про Кальміуську фортецю і взагалі про козачий період в історії Маріуполя можна почерпнути в статтях краєзнавця П.І. Мазура “Кальміуська паланка: не легенда, а реальність”, опублікована в кількох номерах газети “Україна Козацька” за лютий-червень 2008 року, а також до книги М.Г. Руденко “Приазов’я – колиска козацтва”, видана у Маріуполі у 2005 році.
Так, П.І. Мазур вважає, що гарнізон фортеці становив 500 осіб. Козаки укомплектовували на довіреній їм території проміжні станції на Кош і на Дон, забезпечували безпеку тракту: фортеця Петровська (Бердянськ) – фортеця Святого Дмитра Ростовського (Ростов-на-Дону). Крім цього були поштові станції над Білосарайським лиманом (район нинішньої Ялти) та на переправі через Кальчик (в межах сучасного Маріуполя). Сюди щодня прямували по вісім ямників із кіньми. Козаки фортеці забезпечували також переправу через Кальміус у районі сучасного селища Сартана. Виконувалися також слідчі, судові та інші дії, передбачені писаними та неписаними законами Запорізької Січі.
Н.Г. Руденко впевнений, що у XVII столітті фортеця Кальміус виконувала важливу роль у період походів запорожців проти татар та турків, зокрема, у 1615, 1616, 1617, 1620, 1622, 1624 та 1630 роках. Вона забезпечувала запасний вихід по Дніпру – Самарі – Вовчій – Кальміусу в Азовське та Чорне моря. Так само козаки поверталися в Кош, якщо основний шлях по Дніпру був перекритий ворогами. До речі, цей запасний шлях був освоєний ще київськими князями під час походів на Візантію. Не виключено, що в той період його контролювала в гирлі Кальміуса фортеця з іншою назвою Адомахи.
Фортеця на Кальміусі була зручним місцем для з’єднання запорізьких і донських козаків у період спільних походів проти спільних ворогів. Як пише Н.Г. Руденко, такі походи проти турків і татар були у 1630, 1631, 1632, 1640 та 1641 роках.
Якщо врахувати, що вже на початку XVII століття фортеця Кальміус (Домаха) відігравала важливу роль на північному Приазов’ї, то цілком логічно припустити, що побудована вона ймовірно в XVI столітті.
Висновок
Історичні свідчення та значення фортеці Кальміус дають уявлення про існування Маріуполя задовго до його офіційного року народження. Заснування козацького поселення відноситься до XVI століття, а саме, до часу Преплава Ланцкаронського, який був одним із перших запорізьких героїв. У цей час і почалася історія українського міста.
По матеріалам:
https://www.0629.com.ua/news/160876/gorod-nacinaetsa-s-kreposti-ili-kogda-i-kto-osnoval-mariupol