Таємничі мешканки українських лісів, казкові істоти, що живуть поруч із нами, але яких ми не бачимо. Вічно юні красуні або ж злі чаклунки, здатні як допомогти людині, так і нашкодити. Про кого йде мова? Звичайно, про мавок — персонажів слов’янської міфології, овіяних ореолом таємниці та магії. Хто вони, ці істоти? Як виглядають, де живуть? Що про них розповідає фольклор? Чи є в цих переказах зерно істини? Спробуємо розібратися та дізнатися більше про таємничий світ мавок. У статті ми розглянемо походження цих міфічних істот, їхній зовнішній вигляд, особливості поведінки та звички. Дізнаємося, як мавки пов’язані зі світом природи, хто їхні покровителі серед лісових духів. А також — чи можуть мавки допомогти людям і чи варто їх боятися. Запрошуємо у захопливу мандрівку світом українських міфів та переказів!
Лісові чарівниці українського фольклору
Мавки — таємничі істоти української міфології, які живуть у лісах, на луках та в полях. За переказами, це духи — діви, красуні з довгим розкішним волоссям, вічно юні та привабливі. Вони можуть допомагати людям, але часто й шкодити, заманюючи в ліс чоловіків та завдаючи їм лиха. Походження назви пов’язують зі словом “нав” — так у давніх українців називався потойбічний світ, куди люди потрапляють після смерті.
Існує безліч легенд та повір’їв про цих таємничих істот. Розглянемо докладніше, хто такі мавки, звідки вони беруться і як з ними поводитися.
Походження мавок
За уявленнями наших предків, мавками ставали неупокоєні душі померлих дівчат. Це могло трапитися по різних причинах:
- Дівчина покінчила життя самогубством через нещасне кохання або нерозділене почуття;
- Вона вкоротила собі віку через тугу за коханим, який покинув її;
- Померла від хвороби чи нещасного випадку в період дозрівання;
- Дівчина заблукала в лісі і не змогла звідти вибратися.
Після передчасної смерті душа такої дівчини не знаходила спокою і перетворювалась на мавку — істоту ніби живу, але без тіла. Мавки не пам’ятають свого минулого життя і хто їх скривдив. Проте вони ніби відчувають велику порожнечу всередині і намагаються заповнити її, зваблюючи чоловіків у ліс.
Крім того, за повір’ями мавками могли ставати:
- Маленькі дівчатка, які померли до хрещення або під час пологів. Якщо таку дитину не поховали належним чином, то через 7 років по ній мали прийти мавки і забрати її душу до себе;
- Дівчата — каліки або немиловидні, які сподівалися після смерті перетворитися на вічно юних красунь;
- Також мавками могли стати жінки чи дівчата, які померли або народилися під час “Русального тижня” (тиждень перед Трійцею).
Отже, мавки — це переважно нещасні дівочі душі, охоплені тугою, які намагаються знайти заспокоєння після смерті. Вони населяють ліси, луки, поля і живуть у рослинах та деревах. Розглянемо докладніше їхній зовнішній вигляд та поведінку.
Як виглядають мавки
За переказами, мавки — дуже вродливі істоти з гарною статурою. Вони високі, стрункі, з довгим розкішним волоссям. Зазвичай мавки ходять босоніж, одягнені лише у білу сорочку.
Їхнє вбрання та зовнішній вигляд відповідає тому середовищу, де вони живуть:
- Лісові мавки носять вінки, сплетені з листя та квітів того дерева, в якому мешкають — верби, липи, клена;
- Польові та лугові мавки прикрашають голову вінками з польових квітів або колосся;
- Гірські мавки носять квіти, характерні для гірської місцевості.
Колір волосся у мавок теж може бути різним — русяве, чорне, каштанове, золотисте. Єдине, чим відрізняються мавки від звичайних дівчат — це те, що в них немає життя в тілі. Якщо подивитися на мавку ззаду, можна побачити її “мертву утробу” — нерухомі легені та посіріле серце.
Поведінка та особливості мавок
Хоч мавки й виглядають як живі дівчата, їхня поведінка та звички дещо відрізняються:
- Вони активні переважно ввечері та вночі, вдень ховаються від людей;
- Живуть поодинці або невеличкими групами, кожна — у своєму дереві, кущі чи навіть у траві;
- Люблять танцювати, особливо під місяцем. Їхні танці часто мають звабливий і навіть згубний вплив на чоловіків;
- Деякі мавки ворожі до людей і можуть нашкодити, якщо їх розгнівити. Інші — доброзичливі й допомагають людям;
- Мавки здатні чаклувати, накладати чари. Також у них є дар перевтілення — вони можуть набувати вигляду птахів, тварин або навіть рослин чи речей.
Хоч мавки й ходять босоніж, вони не бояться холоду чи спеки. За переказами, взимку вони впадають у сплячку, а з появою тепла прокидаються до життя.
Кожна мавка має свого “господаря” серед духів природи, якому підкоряється:
- Лісові мавки слухаються лісовика;
- Польові та лугові — польовика чи луговика;
- Гірські мавки бояться чугайстра.
Отже, мавки — істоти таємничі й не до кінця зрозумілі людям. Вони можуть як допомагати, так і шкодити. Як правильно поводитися з мавками та уникнути їхньої шкоди?
Як уникнути лиха від мавок
Наші предки вірили, що мавок треба задобрювати подарунками та жертвоприношеннями. Так можна було розраховувати на їхню допомогу та захист. Ось деякі поради, як уникнути лиха від цих лісових істот:
- Не заходьте у ліс один вночі. Мавки можуть залоскотати до смерті або заманити в болото;
- Тримайте при собі часник, полин або любисток — ці рослини відлякують мавок;
- Не рубайте дерева та не ламайте гілля без потреби — можна розгнівити лісову мавку та накликати біду;
- Не спіть під деревами, особливо дубами — там можуть жити мавки;
- Не беріть у руки гребінців, залишених мавками — вони можуть вас зачарувати;
- Вранці перед сходом сонця не наближайтесь до лісу — саме тоді мавки повертаються до своїх дерев після нічних танців.
Як бачимо, головні поради — це уникати зустрічі з мавками, особливо наодинці та вночі. Також важливо поважати ліс, не завдавати йому шкоди. І тоді ці загадкові істоти скоріше за все не чіпатимуть вас.
А якщо ж таки довелося зустрітися з мавкою віч- на- віч? Як поводити себе в такій ситуації?
Що робити, якщо зустріли мавку
Якщо раптом ви все ж натрапили на мавку, ось кілька порад, що робити:
- Не дивіться їй в очі, бо може зачарувати своїм поглядом;
- Намагайтеся відступити тихенько назад і піти геть, не повертаючись;
- Якщо мавка починає щось говорити — не слухайте і не відповідайте. Її слова можуть вас зачарувати;
- Не беріть ніякої їжі чи напоїв від мавки — це може бути отрута або чарівне зілля;
- Якщо мавка дозволяє вам піти за умови, що ви щось для неї зробите — не погоджуйтесь, бо це пастка;
- Не тікайте сліпо кудись у ліс — так можна ще більше заблукати. Просто йдіть тихо назад, звідки прийшли.
Також добрим способом заспокоїти розгнівану мавку є подарувати їй гребінець або стрічку. Можна сказати щось приємне на адресу її вроди — також сподобається.
Як бачимо, головне при зустрічі з мавкою — зберігати спокій та холоднокровність і не піддаватися на її чари. Тоді, швидше за все, вам вдасться уникнути лиха.
Цікаві історії про мавок
На завершення розглянемо кілька відомих легенд та цікавих переказів про мавок.
Історія про музиканта, який заблукав у лісі
Розповідають, що один музика — скрипаль пізно ввечері заблукав у лісі по дорозі на весілля. Раптом він побачив у лісі нібито гарну корчму, увійшов туди переночувати. А там — веселе товариство й гарна панна з довгим волоссям. Вона попросила заграти для неї на скрипці та щедро платила золотими монетами. Захоплений музикант грав усю ніч, аж поки не заснув.
Вранці музикант прокинувся під високою осикою посеред лісу. Поруч лежала його скрипка, а його шапка була повна жовтого осикового листя замість обіцяних золотих монет. Зрозумівши, що все те був лише чарівний сон, насланий лісовою мавкою, чоловік зліз на дерево, щоб дістати свій інструмент. Коли ж він уже йшов геть від осики, то почув за спиною дівочий сміх — то була та сама мавка, що насолоджувалась його розгубленістю. Музикант же більше не озирався та йшов швидко геть з лісу, досить натерпівшись нічних пригод.
Отже, ця історія є попередженням, що з мавками краще не мати справ. Вони можуть показати чарівні видіння та обіцяти багатства, але насправді це лише їхні підступи, аби заволодіти людською душею.
Легенда про терновий кущ
Ця легенда розповідає про те, як закохана пара перетворилася на терен. Один парубок з багатої родини таємно втік до коханої дівчини з бідної сім’ї. Вони мандрували селами, намагаючись повінчатися, але їм ніяк не вдавалося застати священика вдома. Врешті втомлені мандрівники заночували в лісі. А вранці на тому місці виросли два тернові кущі — перетворені закохані.
З тих пір у народі кажуть, що в терені живе душа нещасної дівчини. Хоч вона й загинула через нерозділене кохання, та не мститься людям, а навпаки — тернове гілля використовували як оберіг від нечисті. Отож ця історія символізує те, що і після трагічної смерті людина може залишитися доброю істотою.
Як бачимо, український фольклор повний чудових, хоч і журливих легенд про мавок — незвичайних мешканок лісів та полів. Це таємничі істоти, які втілюють долю загублених дівочих душ. Але вони також можуть стати і оберегом для добрих людей. Головне при зустрічі з ними — зберігати розсудливість та не піддаватися на вигадки цих лісових чаклунок.