Українська мова багата на прислів’я та приказки, які влучно та образно характеризують різні явища життя. Особливе місце серед них посідають ті, що стосуються самої мови, мистецтва слова. Вони віддзеркалюють ставлення українців до рідної мови, її важливості у повсякденні та вихованні. Мова для українців – це не лише засіб спілкування, а й втілення національного духу, скарбниця мудрості попередніх поколінь. Тож не дивно, що ставлення до слова в народі завжди було шанобливим. Про це яскраво свідчать численні українські прислів’я та приказки про мову та мовлення, які ми сьогодні розглянемо.

Українські прислів'я та приказки про мову

Українські прислів’я та приказки про мову та слово

  • Слово старше, ніж гроші.

Вираз вказує на те, що важливість та сила слова переважає матеріальні цінності.

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Той, хто соромиться або відкидає свою мову, не поважає своє коріння і сам повинен відчути сором за це.

  • Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.

Це українське прислів’я підкреслює важливість слів та мови у розкритті характеру та суті людини. Спосіб, яким говорить людина, може вказати на її характер та внутрішні якості.

  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

Вираз вказує на важливість словесної підтримки та тепла, яке може дарувати приємне слово.

  • Рідна мова – це музика й малювання душі людської.

Володіння рідною мовою виражає внутрішні почуття та емоції людини, своєрідність та індивідуальність.

  • Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

Рідна мова – це невід’ємна частина людини, і втрата не може бути легкою або швидкою, як втрата чого-небудь непотрібного.

  • Будь господарем своєму слову.

Закликає до відповідального та обережного використання свого слова.

  • Шабля ранить тіло, а слово – душу.

Це вираз підкреслює потужний вплив слова на емоційний стан людини та можливість завдати більшої рани за допомогою слів, ніж фізичними діями.

  • Від теплого слова і лід розмерзається.

Любов та теплі слова можуть покращити відносини та розтопити холодні серця.

  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Це вираження підкреслює дієвість зловживання словом, яке може завдати найбільше шкоди.

  • Мовивши слово, треба бути йому паном.

Людина повинна нести відповідальність за свої слова та дотримуватися своїх обіцянок або зобов’язань.

  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Ця українська приказка про те, що розмови та балачки – це добре, але потрiбно й діяти.

  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.

Лицемірні чи образливі слова можуть завдати більшої шкоди, ніж фізична травма.

  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Образливі слова можуть бути так само руйнівними, як і вогонь.

  • Гостре словечко коле сердечко.

Навіть невелике, але гостре слово може вразити і сильно вплинути на почуття.

  • Де мало слів, там більше правди.

У простих висловлюваннях може міститися більше істини та чесності, аніж у складних виразах.

  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Якщо обіцянки та слова не відповідають діям, це може вказувати на проблеми та конфлікти.

  • Добре слово краще, ніж готові гроші.

Люди поважають та цінують добрі слова та вчинки більше, ніж матеріальні цінності.

  • Добрим словом мур проб’єш, а лихим і у двері не ввійдеш.

Ласкаві слова та ввічливість можуть відкривати дорогу та створювати позитивне сприйняття.

  • І від солодких слів буває гірко.

Навіть приємні слова можуть викликати неприємні наслідки чи розчарування.

  • Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.

Підкреслює силу слів та їх здатність впливати на людину.

  • Коня керують уздами, а чоловіка – словами.

Слова можуть бути потужним інструментом у керуванні або впливі на людину.

  • Красне слово – золотий ключ.

Українське прислів’я про силу красномовності.

  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – ворогів.

Доброзичливі слова сприяють укладанню відносин, тоді як образливі можуть призвести до конфліктів.

  • Краще переконувати словами, як кулаками.

Звернення до переконань та вміння ефективно висловлювати свої думки є більш ефективними, ніж використання фізичної сили.

  • М’які слова і камінь крушать.

Ніжні та лагідні слова можуть мати сильний позитивний вплив.

  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

Рекомендація бути стриманим у висловленні та вміти відповідати на грубість великодушно.

  • Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

Тут народна мудрість каже нам про важливість розуміння та обдуманості висловлювань.

  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слова виходять легко, але їхні наслідки можуть бути значними та сильно відчуватися.

  • Слово – вітер, письмо – грунт.

Підкреслює відмінність між вимовленим словом та зафіксованим письмовим висловленням.

  • Слово до ради, а руки – до звади.

Це українське прислів’я вказує на важливість обміркованого та розумного висловлювання слів перед діями.

  • Удар забувається, а слово пам’ятається.

Висловлювання підкреслює той факт, що образливі чи ображальні слова можуть залишатися в пам’яті довше, ніж фізичні удари.

  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Тут все зрозуміло. Люди, які обіцяють багато, часто не виконують свої обіцянки.

  • Чиєсь одне слово губить діло.

Це українське прислів’я говорить про те, що недобросовісне виконання обіцянок або порушення слова може впливати на успішне завершення справи чи угоди.

  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Щирі слова та дії можуть принести тепло та радість в серце людини.

  • Як овечка: не мовить ні словечка.

Українська приказка щодо мовчазних та стриманих людей.

  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Це вираз вказує на те, що людина, яка безупинно говорить, може бути порожньою або несерйозною.

  • Бесіди багато, а розуму мало.

Це українське прислів’я використовується тоді, коли деякі беззмістовні бесіди не відображають інтелекту або глибоких думок.

  • Перше погадай, потім повідай.

Важливо обдумати свої слова перед тим, як висловити їх.

  • Що кому треба, той про те й теребить.

Люди мають тенденцію цінувати, розмовляти та дбати про те, що для них важливе чи корисне.

Заключні думки

Отже, проаналізувавши найвідоміші українські прислів’я та приказки, присвячені темі мови і мовлення, ми переконалися у особливому ставленні українців до рідної мови. Вона сприймається не просто як засіб комунікації, а як втілення національного духу, код народу, що передається від покоління до покоління. У прислів’ях та приказках мова уособлюється, до неї звертаються, її шанують. Народна мудрість підкреслює надзвичайну силу і вагомість слова, що здатне впливати на долю людини, її становище у суспільстві. Фольклорні джерела також демонструють розуміння визначної ролі мови у процесах пізнання, комунікації, передачі знань та досвіду наступним поколінням. Тож не дивно, що українці завжди приділяли значну увагу вивченню і вдосконаленню рідної мови, шанобливому ставленню до слова. Ці традиції варто пронести і до наших днів. А якщо вам цікаві українські народні прислів’я та приказки про погоду, про них ми писали тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *