Український гопак

Танцюрист то злітає, немов з гармати, то жваво пускається навприсядки, то робить шпагат у стрибку, то викидає ноги вперед: український гопак вважається одним із найекспресивніших народних танців у світі. Кожен рух є практично акробатичним трюком і не поступається елементам східних єдиноборств.

Історія українського гопака

Вважається, що танок формувався у Запорізькій Січі у XVI-XVIII століттях. Спочатку у козаків це був незвичайний спосіб показати свою спритність та хоробрість у бою. Воїни поверталися після битви і в танці (за допомогою виразних рухів та пластики) відтворювали батальні сцени. Переважним елементом був високий стрибок – так гопак і отримав свою назву (від звуку, що вимовляється при зусиллі танцюриста). Згодом виключно чоловічий танець почав видозмінюватися, дівчата теж отримали свої партії. І все ж таки, акробатичні трюки залишилися прерогативою хлопців.

Традиційні елементи українського гопака

Танець гопак народився як чиста імпровізація, але згодом викристалізувалися традиційні рухи, що становили малюнок танцю. Наприклад, – стрибок, під час якого одна нога вдаряє об іншу, або па зі зігнутими в колінах ногами. Найяскравіше гопак виглядає, коли його танцюють великі групи дівчат та хлопців. Дівчинам відводиться лірична частина – своїми витонченими рухами вони ніби підштовхують та заохочують юнаків на нові та нові залихватські подвиги/трюки.

А представники сильної статі тільки раді старатися: публіка німіє від захоплення, дивлячись на бурхливий шквал присядок, гучні плескання та етюди у стрибку. Досвідченому танцюристу нічого не варто злетіти в повітря зі шпагатом, а під кінець закрутитися на одному місці. І все весело, темпераментно, палко, з настроєм!

Український гопак у культурі

Іскрометний український гопак не міг не надихнути композиторів та балетмейстерів. Так з’явилися опери «Мазепа» Чайковського та «Сорочинський ярмарок» Мусоргського, балети «Тарас Бульба» Соловйова-Сєдого та «Коник-Горбоконик». Класичний сценічний варіант з’явився завдяки Павлу Вірському – були розроблені певні кроки, відточена до досконалості хореографія, акробатичний аспект зроблений більш видовищним, доведений до досконалості. Дивитись на професійних танцюристів у яскравих національних костюмах – суцільне задоволення!

Танець гопак в Україні визнаний національним видом спорту. І справді, для виконання більшості елементів має бути в наявності хороша фізична підготовка. Серйозно вчитися майбутні танцюристи починають із ранніх років. І в цьому виді мистецтва на межі спорту можна досягти дивовижних результатів! А щодо видовищної складової, то гопак, мабуть, дасть фору бразильській капоейрі.